ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
04.12.06 Справа № 5/1358-19/234А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючий суддя Орищин Г.В.
суддів Бобеляка О.М.
Дубник О.П.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському
районі м.Львова, м.Львів (далі –ДПІ) б/н від 27.10.2006 р.
на постанову господарського суду Львівської області від 27.09.2006 р.
у справі № 5/1358-19/234А
за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі військової частини А-1697, м.Львів
до відповідача ДПІ у Личаківському районі м.Львова
про скасування податкового повідомлення-рішення
з участю представників:
від скаржника –Саковець В.П. –СДПІ юр. від. (дов. № 7895/10-0 від 27.04.2006 р.)
від прокуратури –Палига О.І. –пр-р
від позивача –не з”явився
Права і обов”язки, встановлені ст. ст. 49, 51 КАС України, представникам роз”яснені.
Постановою господарського суду Львівської області від 27.09.2006 р. у справі
№ 5/1358-19/234А (суддя Левицька Н.Г.) задоволено позовні вимоги військового прокурора Західного регіону України, заявлені в інтересах держави в особі військової частини А-1697, м.Львів, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0001111720/0 від 22.05.2006р. про донарахування позивачу податкового зобов»язання за платежем: податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 3020 грн., з яких 1560 грн. –основний борг, 1460 грн. –штрафні (фінансові) санкції; судові витрати покладено на позивача. Дана постанова мотивована судом тим, що оскільки позивач не є платником податку з власників транспортних засобів, починаючи з 17.11.2000 р., і звільнений від сплати податку у 2003-2006 р.р., тому, здійснені податковим органом донарахування та застосування штрафних санкцій –безпідставні.
Відповідач у справі – ДПІ у Личаківському районі м.Львова, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на його думку, постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що в результаті порушення позивачем вимог статтей 3, 5, 6 Закону України «Про податок з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», податковим органом правомірно донараховано 1560 грн. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Судом першої інстанції не взято до уваги, що у зв»язку із змінами, внесеними до Закону України «Про податок з власників транспорних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(набрали чинності з 01.01.2000 р.), установи та організації Міноборони України виключено з переліку пільгових установ і організацій, що звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів. Тому, вважає скаржник, до внесення відповідних змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»звільняти від сплати податку транспортні засоби, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, немає підстав.
Позивач заперечень на апеляційну скаргу не подав.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної ДПІ у Личаківському районі м.Львова виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства військовою частиною А-1697 за період з 01.04.2003 р. по 31.03.2006 р., 15.05.2006 року складено акт за № 141/23-0/08005190, яким встановлено порушення позивачем статтей 3, 5, 6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” –не подано розрахунки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2003-2006р.р., занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 1560 грн. (арк.акту 8, 9, а.с. 13, 14).
На підставі вказаного акту перевірки 22.05.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001111720/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів в сумі 3020 грн., де 1560 грн. –основний платіж та 1460 грн. –штрафні (фінансові) санкції, яке є предметом оспорювання у даній справі.
Заслухавши пояснення представника скаржника та прокурора в судовому засіданні, вивчивши подані сторонами докази у справі, судова колегія відзначає наступне:
Згідно ст.1 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” встановлено, що платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, установи, організації, які є юридичними особами, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні, згідно чинного законодавства власні транспортні засоби, які, відповідно до ст. 2 цього Закону, є об”єктами оподаткування.
У зв”язку із змінами, внесеними до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (набрали чинності з 01.01.2000 р.), установи та організації Міністерства оборони України виключено з переліку пільгових установ і організацій, що звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів, відповідно ж із ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування”, пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Посилання позивача стосовно того, що він не є власником транспортних засобів, а, отже, не є платником даного виду податку, необгрунтоване, оскільки ст.14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України»визначено, що природні ресурси (земля, води), а також майно, яке закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління. Відповідно до ст.39 Закону України «Про власність»майно, що є державною власністю та закріплене за державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.
Статтею 128 Цивільного кодексу України право оперативного управління прирівняне до права власності і виникає у набувача майна в момент його передачі.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що у зв»язку із змінами, внесеними до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(набрали чинності з 01.01.2000 р.), установи та організації Міноборони України виключено з переліку пільгових установ і організацій, що звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів.
Таким чином, вимоги скаржника обгрунтовані і підлягають задоволенню, а постанова господарського суду –скасуванню.
Отже, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 27.09.2006 р. у справі
№ 5/1358-19/234А скасувати. В задоволенні позову відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211,212 КАС України.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
О.П. Дубник