Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-14161/12/0170/22
04.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Санакоєвої М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 21.01.14 у справі № 2а-14161/12/0170/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАГА" (вул. Мальченко, буд.16, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАГА" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим №№ 00012332204, 00112322204 від 14.12.2012 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАГА" судовий збір у розмірі 2146 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.14 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що посадовими особами відповідача проведена позапланова не виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з контрагентами ПП "Укрторгпартнер", ТОВ БВП "Сгроітель-плюс", ПП "Ротонда Торг", ПП "Севелітстрой", ПП "Пан Буд", ПII "Кримспецтехнолоджи", ПП "Комманд", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Гранд продукт", ПП "Габарит Груп", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт перевірки №6937/22-1/33655948 від 05.10.2012.
За результатами перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення №№ 00012332204,0012322204 від 14.12.2012.
На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства, а отже й прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на обліку Державній податковій інспекції в м.Сімферополі АР Крим правонаступником якої є Державна податкова інспекція в м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.
Посадовими особами відповідача проведена позапланова не виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з контрагентами ПП "Укрторгпартнер", ТОВ БВП "Сгроітель-плюс", ПП "Ротонда Торг", ПП "Севелітстрой", ПП "Пан Буд", ПII "Кримспецтехнолоджи", ПП "Комманд", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Гранд продукт", ПП "Габарит Груп", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт перевірки №6937/22-1/33655948 від 05.10.2012.
За результатами перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення №№ 00012332204,0012322204 від 14.12.2012.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.
Так висновки перевірки обґрунтовані тим, що під час перевірки позивача були отримані Акти про неможливість проведення зустрічних перевірок вказаних вище контрагентів.
Крім того, в рамках кримінальної справи № 69-0146, якою встановлено, що: "Кримінальна справа № 69-0146 порушена відносно директора TOB „Союз КДС" ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України та відносно директора TOB БВП "Строитель - плюс" ОСОБА_3 та інших фізичних осіб за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору TOB „Союз КДС" ОСОБА_2 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору TOB „Союз КДС" ОСОБА_2, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. З КК України".
В рамках вказаної кримінальної справи було встановлено, що протягом 2009-2012 років, на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності, щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.
Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.
Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Позивач при проведені господарських операцій із вказаними контрагентами оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.
Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факти сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.
Згідно висновку експерта №20/354-2013 від 06.12.2013 встановлено, що висновки акту перевірки від №6937/22-1/33655948 від 05.10.2012, щодо заниження податку на прибуток та завищення сум ПДВ не підтверджуються та первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача підтверджується реальність здійснення фінансово-господарських операцій із вказаними вище контрагентами.
Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_4, зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_4 не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.
Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.
За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.14 у справі № 2а-14161/12/0170/22 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко