№ справи:124/11021/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.

№ провадження:22-ц/190/1562/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Берзіньш В.С.

суддів:Кірюхіної М.А. Руснак А.П.,

при секретарі:Щегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про зняття арешту з автомобіля та визнання права власності на майно,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013р. ОСОБА_6 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 06.12.2013 року позовна заява ОСОБА_6 залишалась без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 25.12.2013р. залишено без руху клопотання позивача про забезпечення доказів.

Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 13.01.2014 року позовну заяву ОСОБА_6 та клопотання про забезпечення доказів визнані неподаними та їх повернено позивачу на тій підставі, що ним не усунено недоліки, зазначені в ухвалах суду від 06.12.2013 року та від 25.12.2013р..

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду від 13.01.2014р., посилаючись на її необґрунтованість. Зокрема зазначає, що суд не взяв до уваги, що йому невідоме місце знаходження автомобіля та що позов має майновий характер і судовий збір ним сплачено виходячи із вартості транспортного засобу.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 і його представник підтримали доводи апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до п.1ч.1ст.312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що позивачем не виконані вказівки суду, викладені в ухвалі від 06.12.2013 року та вказівки, викладені в ухвалі суду від 25.12.2013р. про залишення без руху клопотання позивача про забезпечення доказів, що є підставою відповідно до ст.ст.121,134 ЦПК України для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановлює ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

2

Із ухвали суду від 06.12.2013 року слідує, що недоліками позовної заяви є не зазначення місця знаходження майна та місця його реєстрації, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити підсудність справи та не надано квитанцію про сплату судового збору щодо вимог немайнового характеру.

У виконання зазначеної ухвали суду ОСОБА_6 23.12.2013р. надав суду клопотання про витребування доказів щодо місця знаходження автомобіля і його реєстрації, проте вимоги про оплату судового збору щодо вимог немайнового характеру залишились не виконаними позивачем.

Посилання апелянта на те, що судовий збір ним правильно сплачено відповідно до ціни позову, оскільки позов має лише майновий характер - неспроможні та спростовуються змістом позовної заяви, яка містить дві самостійні вимоги: 1) майнового характеру - визнання права власності на транспортний засіб та 2) немайнового характеру - зняття арешту з автомобіля.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Посилання суду на те, що недоліками позовної заяви є також не зазначення місця знаходження майна та місця його реєстрації, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити підсудність справи - є помилковим з огляду на положення ст.ст.109,114 ЦПК України, але це, з урахуванням вищевикладеного, не спростовує висновків суду про наявність підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу.

Не виконані позивачем і вказівки суду, викладені в ухвалі від 25.12.2013р. щодо сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, що передбачено ч.1ст.133 ЦПК України. Відповідно до ч.2ст.134 ЦПК України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам закону, застосовуються наслідки, встановлені ст.121 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П

Судді: