Справа № 122/1018/14-ц

Провадження по справі 2/122/614/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Домнікової М.В.,

при секретарі - Шерет Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 18 серпня 1990 року сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради народних депутатів від 13 листопада 1992 року на позивачку та її сина був виданий ордер, в порядку обміну, № 1477 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. З 1992 року позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_1. В березні 2002 року шлюб між сторонами розірвано і відповідач проживає в іншому місці. За період з 2002 року відповідач жодного разу не з'являвся у квартирі АДРЕСА_1, і всі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, покладені тільки на позивачку.

Таким чином відповідач, без поважних причин, не проживає за вище вказаною адресою понад шість місяців.

Позивачка та її представник у судове засідання з'явилися. Позовні вимоги підтримали. Просили задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач у судове засідання з'явився. Позов визнав в повному обсязі.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим суд приймає визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, заслухавши сторони, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються статтями 71-72 Житлового кодексу Української РСР, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Судом встановлено, виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради народних депутатів видано ордер №1477 від 13.11.1992 року, на ім'я ОСОБА_1 для вселення у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1. Вказаний ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів від 05.11.1992 року (а.с.4).

Згідно довідки №18 від 30.01.2014 року Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожнього району м. Сімферополя, ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1. Склад сімї - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, колишній чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно листа №49/3-1648 від 04.03.2014 року Залізничного РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим, ОСОБА_1 повідомлено, що в ході проведення перевірки з заявою від 03.03.2014 року, було встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Вказана обставина встановлена зі слів сусідів, які проживають у даному багатоквартирному будинку.

Згідно облікового рахунку №12633 Житлово-експлуатаційного обєднання Желєзнодорожнього району м. Сімферополя, наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 Також у даній квартирі зареєстровані як проживаючі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в АР Крим відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований у АДРЕСА_1(а.с.10).

Згідно письмових пояснень сусідів позивачки - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають у АДРЕСА_1, ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з положеннями статті 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно з положеннями статті 71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не проживає за адресою АДРЕСА_1, більше шести місяців, на підставі статті 71 ЖК УРСР, він може бути визнаний таким, що втратив право користування житлом.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 7 цього ж Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як зазначено вище, втрата права користування житловим приміщенням є наслідком не проживання у житловому приміщенні більше шести останніх місяців.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житлом.

Суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми понесених ним судових витрат, оскільки позивач про це не заявляв.

На підставі статей 71-72 Житлового кодексу Української РСР, статей 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись статтями 10- 11, 60, 61, 169, 174, 197, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.