Справа № 645/12385/13-ц
Провадження № 2/645/553/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2014 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого судді - Шарка О.П.
при секретарі судових засідань - Христенко А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води за період з 01.05.2010 року по 01.11.2013 року у розмірі 8745 грн. 67 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкає відповідач, опалювальна площа квартири складає 56,4 кв.м., квартира є приватизованою, позивач надає послуги з централізованого опалення та підігрів води для потреб гарячого водопостачання, з 01.05.2010 року по 01.11.2013 року утворився борг у сумі 8745 грн. 67 коп. Підприємство звернулося до суду для примусового стягнення заборгованості за опалення та підігрів воли з ОСОБА_2, однак ухвалою суду він був скасований.
Представник позивача Василенко А.О., яка діє згідно довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд стягнути з відповідача заборгованість за опалення та підігрів води, пояснила суду про обставини, викладені вище. Також зазначила, що відсутність договору між позивачем та відповідачем з приводу надання послуг не є підставою для несплати заборгованості, оскільки відповідач користується як гарячою водою так і тепловою енергією. Окрім того, самовільна зміна та демонтаж системи опалення, також не може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надавши суду письмові заперечення, а також пояснивши суду, що позивач не довів розміру заборгованості за опалення та підігрів води у сумі 8745 грн. 67 коп., оскільки споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, на думку позивача, тлумачення цих норм дозволяє стверджувати, що на рівні закону визначено обов'язок сплачувати за фактично отриману теплову енергію, а не ту, яка має припадати на опалювальну площу, наявність такого обов'язку пов'язується з наявністю договору та набуття фізичною особою статусу споживача. КП «ХТМ» відмовляється підписувати з ним договір, оскільки в квартирі АДРЕСА_1 відсутні радіатори опалення в кухні та одній кімнаті, внаслідок чого потужність приладів опалення не відповідає розрахунковій, не зважаючи на те, що він придбав зазначену квартиру у 2010 році і жодних дій по реконструкції та переплануванню не проводив. Відповідач стверджує, що у нього існує невідповідність фактично спожитої теплової енергії розрахунковій по зазначеній квартирі, тому позивач зобов'язаний був провести перерахунок витрат тепла на цю квартиру, оскільки потужність приладів опалення не відповідає розрахунковій, а споживач має сплачувати лише фактично отриману теплову енергію. Окрім того, між сторонами не укладений договір, який би регулював взаємовідносини сторін, а позивач не вказав жодних норм, які б були підставою для задоволення його позовних вимог. Також відповідач заявляє про застосування позовної давності за травень-листопад 2010 року, оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою лише у грудні 2013 року.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Судом встановлено, що відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується також технічним паспортом, виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», витягом з Державного реєстру правочинів.
У відповідності зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.
Відповідно до п. 17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показання засобів обліку води.
Тарифи по оплаті за послуги водопостачання встановлюються рішенням Харківської міської ради. Незгода відповідача з визначеними тарифами не є підставою для відмови у позові.
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача перед організацією за період з 01.05.2010 року по 01.11.2013 року складає 8745 грн. 67 коп.
Зазначена заборгованість утворилась внаслідок не оплати відповідачем послуг, що підтверджується наданим позивачем розрахунком суми заборгованості.
Згідно п.8 „Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу", послуги надаються відповідно до умов договору, що не означає, що при відсутності такого договору, відповідач має право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.
Це випливає з положення ст. 11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян. Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно ст.. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідач, будучи власником квартири, зобов'язаний її утримувати, у тому числі сплачувати за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води, відсутність письмового договору не є підставою для їх несплати.
Окрім того, згідно актів огляду квартири АДРЕСА_1, складених 08.07.2011р., 22.05.2012 р. комісією КП «Жилкомсервіс», в кухні та 1-й кімнаті квартири АДРЕСА_1 проходять стояки центрального опалення. Розводка та опалювальні прибори, приєднані до стояків центрального опалення раніше по проекту, демонтовані власником квартири. Зі слів ОСОБА_2, стало відомо, що демонтаж опалювальних приладів виконаний попереднім майстром, обладнання для підігріву підлоги в квартирі НОМЕР_1 він не встановлював.
Однак суд зазначає, що факт демонтажу в належній відповідачу квартирі мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання був проведений всупереч нормам діючого Законодавства і тому не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати за послуги централізованого опалення та підігріву холодної води.
Так, пунктом 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний дотримуватися вимог житлового та місцебудівного законодавства при здійсненні ремонту або реконструкції приміщень, або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.
У відповідності до ст. 25 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання та гарячої води та водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Постановою КМУ від 31 жовтня 2007 року № 1268 і наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 були внесені зміни в «Правила надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджені постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року і «Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при відмові споживача від централізованого теплопостачання», затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року № 1478/11758, згідно яких, допускається відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання із встановленням автономного опалення лише житлового будинку в цілому, а не окремої квартири.
Крім того, відповідачу на його звернення підприємством позивача, неодноразово були направлені листи про неможливість окремого відключення квартири багатоповерхового будинку та неможливість самовільної зміни системи опалення, та з вимогою приведення системи опалення квартири відповідача в первісний стан, які відповідачем були залишені без уваги та виконання.
Що стосується вимог відповідача про застосування строку позовної давності до частини позовних вимог, то суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості були заявлені позивачем з 01.05.2010 по 01.11.2013 року.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Даний спір не відноситься до окремих видів вимог до яких законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, відповідно до ст. 258 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2012 році звертався до суду з заявою про стягнення з відповідача заборгованості за послуги опалення та підігрів води, яка була задоволена та 06.07.2012 року видано судовий наказ, який було скасовано ухвалою суду від 29 жовтня 2012 року.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за послуги опалення та підігрів води.
Розподіл судових витрат судом обчислюється відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Судовий збір у справі визначається судом виходячи із Закону України «Про судовий збір» від 01.11.2011 року із змінами та доповненнями, а саме, з відповідача у частковому порядку підлягає стягненню в доход держави 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент звернення до суду складало 229 грн. 40 коп. Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено лише 114 грн. 70 коп., у зв'язку з чим сума недоплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного і керуючись ст. 319, 322 ЦК України, ст. ст. 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р № 260333012313 в філії ХОУ АТ «Державний ощадний банк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за опалення та підігрів води у розмірі 8745 грн. 67 коп. (вісім тисяч сімсот сорок п'ять гривень шістдесят сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р № 260333012313 в філії ХОУ АТ «Державний ощадний банк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) сплачений судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя: