Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Воробйов А.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 335/11155/13

11 березня 2014 року Справа № 22ц-778/ 1223/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 15.12.2011 року відповідач скоїв дорожньо-транспортну пригоду внаслідок чого пошкодив належну йому (позивачу) автомашину "Шкода". Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування". За рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.09.2012 року на його користь зі Страхової компанії було стягнуто страхове відшкодування у розмірі 6 131 грн. 54 коп. Однак, не відшкодовані: франшиза у сумі 1000 грн., втрата товарної вартості у розмірі - 2028 грн. 19 коп., а також витрати: пов'язані з проведення авто-товарознавчої експертизи - 600 грн., послуги телеграфу - 121 грн. 17 коп., затрати з обстеженням в наркологічному диспансері - 34 грн. 68 коп., кошти на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП - 300 грн., оплата правової допомоги адвоката на місці автопригоди та судовому засіданні - 583 грн. 52 коп.. Окрім того, покликав суд також стягнути збитки, пов'язані з помилкою розрахованих судом страхових відшкодувань у згаданому рішенні районного суду у розмірі 453 грн., 3% річних від суми несплаченої шкоди - 171 грн. 97 коп., кошти пов'язані з переїздом до суду - 101 грн. 15 коп.. Окрім того, водночас, просив присудити і моральні втрати у сумі 5 000 грн..

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30.12.2013 року вимоги відхилені.

У скарзі позивач наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, посилаючись на те, що суд неправильно визначив обставини справи та неправильно визначився з нормами матеріального права, а тому прийшов до помилкових висновків щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення у разі невідповідності висновків суду матеріалам справи та неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.

Із матеріалів справи видно, що 15.12.2011 року відповідач скоїв дорожньо-транспортну пригоду внаслідок чого пошкодив належну йому (позивачу) автомашину "Шкода".

Щодо вимог про відшкодування шкоди завданої майну позивача.

Відповідно до ч.1 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт.

За рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.09.2012 року та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17.10.2012 року на користь позивача зі страхової компанії "Страхова компанія "АХА Страхування" стягнена сума страхового відшкодування у розмірі - 6 131 грн. 54 коп. (а.с.32,33).

Матеріали справи, в тому числі і рішення суду, свідчать про те, що позивач відремонтував свій автомобіль. Його реальні витрати складають - 22 078 грн. (а.с.6-7,34).

Із рішення суду слідує, що у досудовому порядку Страховою компанією заявнику сплачено 15 946 грн. 46 коп., а решта - 6 131 грн. 54 коп. присуджена судом.

З цього випливає, що кошти необхідні на полагодження автомобіля відшкодовані в повній мірі.

Обставини встановлені у рішенні суду є преюдиційними (ст.60 п.3 ЦПК).

У зв'язку з викладеним, апеляційний суд не погоджується з аргументами скарги з цього питання, а також вимог щодо присудження франшизи і втрат товарної вартості.

Стосовно вимог та доводів скарги про компенсацію послуг телеграфу та витрат з обстеженням в наркологічному диспансері.

У своєму зверненні до суду позивач твердив, що для участі в оцінці майнових втрат у експертній установи, він надсилав на ім'я відповідача поштові телеграмами та проходив медичний огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння.

За ст.14 ЦК цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених законом чи договором. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

Правила дорожнього руху передбачають визначення стану алкогольного сп'яніння, але за вимогою працівника міліції (п.2.5 Правил).

Звідси випливає, що на відповідача не може бути покладений обов'язок відшкодування збитків за описаними вимогами.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, в тому числі і із евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст.25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Отже, вимога про відшкодування витрат з евакуації має бути заявлена до Страхової компанії, а застрахована особа зобов'язана її відшкодувати виключно у разі недостатності страхових виплат (ст.1194 ЦК).

З приводу висунутої вимоги про стягнення витрат на проведення експертизи.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (ст.33 Закону.

Протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (ст.34 Закону).

Упродовж 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (ст.34 Закону).

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

У такому разі, страховик обов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (ст.34 Закону).

За викладених умов, позивач мав надати суду підтвердження того, що представник Страховика діяв не в межах наголошених норм закону й у визначений законом строк його представник не з'явився, а тому він отримав право самостійно визначити розмір шкоди.

Але, суд визначає, що обставини та факти, щодо заявленої вимоги, документально не доведені, як це вимагає вищезгаданий закон, а отже позбавляє його (позивача) права на відшкодування витрат на проведення експертизи.

Про стягнення витрат на юридичні послуги.

З цього приводу, у позові до суду ОСОБА_1 зазначав, що на час огляду місця автопригоди і складання відповідних документів він залучав адвоката, якому за послугу сплатив - 400 грн. та мав витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у судових засіданнях у сумі 583 грн. 52 коп. (а.с.3,28,98).

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За ст.79 ЦПК до судових витрат, зокрема належать, витрати на правову допомогу.

У ч.1 ст.56 ЦПК передбачено, що правову допомогу надає фахівець у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі (ст.56 ЦПК).

Виходячи із змісту ст.56,84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у розгляді справи.

Судом встановлено, що за Договором про надання юридичних послуг, інтереси позивача в суді представляла ОСОБА_3. Саме договором окреслено, що позивач отримує юридичну послугу на представництва в суді (п.1.1 Договору а.с.57,58).

Суд наголошує, що представник особи, яка бере участь у справі, за дорученням має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.26,42 ЦПК і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу.

Відомості про те, що ОСОБА_3 була допущена до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, що надає правову допомогу, відсутні.

Із журналів судового засідання також вбачається, що ОСОБА_3, у суді виконувала функції представника (а.с.87,125).

У зв'язку з наведеним, ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді, а тому прохання позивача з цього приводу не можуть бути задоволені.

Статтею 79 ЦПК окреслено, що судові витрати - це витрати пов'язані з розглядом справи у суді.

В такому разі, відповідач не зобов'язаний відшкодовувати витрати позивача на залучення адвоката для консультацій упродовж ДТП.

З огляду на викладене, рішення суду в цій частині не підлягає скасуванню.

Стосовно стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Передусім, позивач обґрунтовував свою позицію тим, що раніш, при вирішенні справи про стягнення страхового відшкодування, суд першої інстанції та апеляційний суд допустились помилки у нарахуванні фактичного розміру збитків, у зв'язку з чим, він не доотримав 660 грн. (а.с.96 п.8).

Суд нагадує, що питання описок, помилок, а також незгоди з рішенням суду, вирішується за правилами цивільного процесуального кодексу, а тому згадані доводи скарги не є ефективними.

Заявник також просив суд, на підставі ст.625 ЦК, присудити йому 3% річних за невиконане грошове зобов'язання щодо відшкодування збитків.

Суд наголошує, що положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань.

Також, позивач спрямовує свої вимоги і на отримання компенсації за транспортні витрати, які мав від витраченого бензину на приїзд на автомобілі до суду (а.с.99).

Суд знову звертає увагу, що за нормами ч.3 ст.79 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Сформульованим процесуальна норма обумовлює, що витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні та (або) представнику необхідно було здійснити переїзд до суду в інше місто та документальне підтвердження витрат.

Таким чином, якщо суд знаходиться в межах одного населеного пункту зі стороною чи представником, такі видатки не можуть бути компенсовані іншою стороною.

За інформацією, яка є у матеріалах справи, позивач мешкає у м.Запоріжжі. Суд який розглядав справу також находиться у м.Запоріжжі.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюється негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні моральних збитків, обмежився відсутністю документальних доказів про наявності у позивача моральних втрат, які він зазнав у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу.

Однак, апеляційний суд уже наголошував, що моральна шкода може бути викликана душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В такому разі, підставою для відшкодування шкоди є наявність факту пошкодження майна потерпілого.

Факт, спричинення позивачу майнових втрат від ДТП підтверджений у суді.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: глибина загальних стражданнь, психологічний і фізичний стан потерпілого, тривалість та їх належне підтвердження.

Суд погоджується, що позивач мав би вчиняти додаткові зусилля, які б спрямовувались для організації свого життя, мав негативний зовнішній прояв наслідків ушкодження автомобіля.

З огляду на викладене, на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд вважає достатнім присудити 1000 грн..

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує судові витрати.

Керуючись ст.303,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30.12.2013 року у цій справі в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на компенсацію моральної шкоди - 1000 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат - 243 грн. 60 коп..

Решту рішення залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: