Справа № 121/8456/13-ц

2/121/278/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Леонова А.А., при секретарі Худяковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація №1" про знесення самочинного будівництва та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідача та третіх осіб, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 знести самочинне будівництво санвузлу та душу, яке розташоване на прибудинковій території АДРЕСА_4 та стягнути моральну шкоду в сумі 10 000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на ту обставину, що позивачі є батьками малолітнього ОСОБА_3, якій згідно до договору дарування від 11.08.2006 року реєстровий №3-1055 є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_4 який проживає за адресою: АДРЕСА_4 розпочав будівництво споруди, що знаходиться на спільній прибудинковій території будинку. Зазначене будівництво ведеться з порушенням будівельних норм, та перешкоджає користуватися спільним майном, а також захоплено підвал, якій знаходиться у спільному користуванні співвласників будинку.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради в судовому засіданні просив вирішити даний спір на підставі наявних доказів, відповідно до чинного законодавства.

Представник КП ЯМР «РЕО №1» в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", спірні питання з приводу самовільного будівництва вирішуються органами місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 11.08.2006 року реєстр №3-1055 ОСОБА_3 передано в дар квартиру, за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.7).

ОСОБА_2 звернувся до РЕО №1 із заявою про те, що ОСОБА_4 самочинно збудоване санвузол та душ на прибудинковій території будинку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Крім того, з відповіді КП ЯМР РЕО №1, вбачається, що за невиконання припису правовстановлюючих документів на самовільно збудовану будівлю, стосовно ОСОБА_5, проживаючого АДРЕСА_4, був складений протокол (а.с.30).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб (ч. 4 ст. 376 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до вимог п.п.24, 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої ст.376 ЦК зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво яке ведеться відповідачем, порушує права інших осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за заявою яких і проводилася перевірка та встановлений факт самочинного будівництва.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач самовільно прибудував санвузол та душ до АДРЕСА_3, чим порушив будівельні норми та правила, в зв'язку із чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

У відповідності із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачами не надано доказів, який підтверджує розмір спричиненої шкоди, та взагалі підтверджують спричинення такої шкоди, тому в задоволенню позовні вимоги в цій частині не підлягають.

Оскільки позов задоволений, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, в порядку розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 115 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 13 Конституції України, ст.ст.23, 376, 391, 1166,1167 ЦК України,суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4 знести самовільно збудовану будівлю (санвузол та душ), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 115 (сто п'ятнадцять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача.

Суддя: А.А. Леонов