РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 103/3834/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Готовкіна Т.С.

№ провадження: 22-ц/190/974/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

"05" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П.,

Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,

При секретарі:Щегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 10 грудня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6, звернувшись до суду з вищезазначеним позовом, мотивувала свої вимоги тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 27 березня 2013 року, за участю ОСОБА_7, їй завдано моральну шкоду.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 10 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 30 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, визнавши, що позивачка зазнала моральних втрат у зв'язку з тим, що вона втратила можливість заробляти наданням послуг з перевезення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачка не є підприємницею та не надала доказів на підтвердження укладання відповідних договорів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 березня 2013 року за участю водіїв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 сталося ДТП, внаслідок якого зазнали механічних пошкоджень автомобілі «КІА» НОМЕР_1 та ВАЗ НОМЕР_2, а крім того, тілесних пошкоджень зазнали пасажири автомобілю ВАЗ - дочка позивачки та онука.

Винною у скоєні ДТП постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 29 квітня 2013 року визнано відповідачку ОСОБА_7

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. При цьому суд зазначив, що свої вимоги позивачка пов'язувала з пошкодженням автомобіля та неможливістю ним користуватися за для надання нею послуг з перевезення та душевними стражданнями, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки проти неї самої та її родичів.

Розмір відшкодування у сумі 3 000 грн. суд визначив з посиланням на роз'яснення, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 суд правильно виходив з наявності підстав для їх задоволення. Однак, судова колегія не може повністю погодитися з розміром відшкодування моральної шкоди, яку суд визначив, не в повній мірі врахувавши як обставини справи, так і вищезазначені роз'яснення положень закону.

Згідно з ними, розмір відшкодування залежить від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахування інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у його життєвих, виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд окремо визначився, що автомобіль слугував позивачці основним джерелом заробітку, вона на ньому займалася перевезенням продуктів замовникам, та моральні втрати у зв'язку з його пошкодженням та неможливістю використовувати у підприємницькій діяльності позивачки, підлягають відшкодуванню у розмірі 1 000 грн.

При цьому, суд не навів доказів в обґрунтування таких висновків, а в матеріалах справи відсутні дані про підприємницьку діяльність позивачки.

З огляду на викладене, рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням вимог процесуального закону та за невідповідністю висновків суду обставинам справи, відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні із зменшенням суми відшкодування моральної шкоди, стягнутої на користь позивачки.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 10 грудня 2013 року змінити, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 до 2 000 грн.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді