Справа № 149/409/14-ц
Провадження №6/149/29/14
У Х В А Л А
іменем України
06.03.2014 року м.Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі
головуючого судді Олійника І. В.
за участі секретаря Янюк А.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник подання відділу державної виконавчої служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції про визнання мирової угоди між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2,-
В С Т А Н О В И В:
13.02.2014 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло подання відділу державної виконавчої служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції від 12.02.2014 року про визнання мирової угоди між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2
Подання мотивоване тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий лист Хмільницького міськрайонного суду №149/3799/13-ц від 27.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в розмірі 399650,00 грн. та 3441,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору. 26.12.2013 року до ВДВС Хмільницького МРУЮ надійшла мирова угода підписана між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2, за умовами якої:
1. Сторони, на підставі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», домовились про закінчення виконавчого провадження мировою угодою. У мировій угоді зазначено, що сторони розуміють значення своїх дій та їх правові наслідки, обізнані з приписами матеріального і процесуального закону, що регулюють укладений ними правочин.
2. Стягувач та боржник уклали цю мирову угоду для врегулювання між ними спору щодо умов повернення заборгованості в розмірі 399650,00 грн. та 3441,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем на момент укладення мирової угоди від 23.12.2013 року відповідає відомостям, які викладені у рішенні Хмільницького міськрайонного суду від 27.11.2013 року по справі №149/3799/13-ц та складає 399650,00 грн. та 3441,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
4. Боржник по зобов'язанням, що виникають по виконанню рішення Хмільницького міськрайонного суду від 27.11.2013 року по справі №149/3799/13-ц по сплаті заборгованості в розмірі 399650,00 грн. та 3441,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, яке через відсутність грошових коштів виконати не в змозі, а отже в рахунок погашення даного судового рішення, в якості відступного, відповідно до положень ст. 600 ЦК України, передає згідно акту прийому - передачі стягувачу у приватну власність наступні об'єкти нерухомого майна:
- контора - літера «А», загальною площею 150,4 кв.м; склад ГСМ - літера «Б.б», загальною площею 50,3 кв.м.; гараж №1 - літера «В», загальною площею 151,5 кв.м.; криниця - літера «Г»; вбиральня - літера «Д»; гараж №3 - літера «Е», загальною площею 873,4 кв.м.; трансформаторна підстанція - літера «Ж»; котельна - літера «З», загальною площею 41,1 кв.м.; огорожа №1; водосховище №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про приватну власність на будівлі та споруди від 09.02.2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради №45 від 07.02.2006 року.
5. Стягувач, в свою чергу, заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного виконання її умов не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди та відмовляється від права стягнення за рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 27.11.2013 року по справі №149/3799/13-ц по сплаті 399650,00 грн. боргу та 3441,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору на її користь, після отримання у приватну власність від боржника у якості відступного - об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень, які складаються із: контора - літера «А», загальною площею 150,4 кв.м; склад ГСМ - літера «Б.б», загальною площею 50,3 кв.м.; гараж №1 - літера «В», загальною площею 151,5 кв.м.; криниця - літера «Г»; вбиральня - літера «Д»; гараж №3 - літера «Е», загальною площею 873,4 кв.м.; трансформаторна підстанція - літера «Ж»; котельна - літера «З», загальною площею 41,1 кв.м.; огорожа №1; водосховище №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про приватну власність на будівлі та споруди від 09,02.2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради №45 від 07.02.2006 року.
6. Боржник і стягувач заявляють, що ні в процесі цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушенні права будь - яких третіх осіб, в тому числі і держави. ОСОБА_2 стверджує, що на момент укладення цієї Мирової угоди, належні йому об'єкти нерухомого майна, що передаються у приватну власність ОСОБА_1 в якості відступного, не перебувають під арештом, заставою, іпотекою, щодо нього відсутні та не ведуться судові спори, воно у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь - яких договорів з відчуження з іншими особами. Треті особи не мають право на передаваєме за цією угодою майно.
7. Будь - які зміни виконання умов мирової угоди сторони допускають лише шляхом укладення нової мирової угоди.
Враховуючи викладене ВДВС Хмільницького МРУЮ просить суд задовольнити подання та визнати вищезазначену мирову угоду на вищевказаних умовах.
У судове засідання представник ВДВС Хмільницького МРУЮ Шемета В.І. не з'явився, надав заяву в якій просив суд розглянути подання у його відсутність та просив визнати мирову угоду.
Стягувач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не відомі.
Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином.
Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання та визнання мирової угоди, враховуючи наступне.
Постановами головного державного виконавця ВДВС Хмільницького МРУЮ Шемети В.І. ВП №41357902, ВП №41360041 від 26.12.2013 року відкрито виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 399650,00 грн. та 3441,00 грн. за виконавчим листом Хмільницького міськрайонного суду №149/3799/13-ц від 27.11.2013 року. Копії даних постанов 26.12.2013 року надіслані сторонам виконавчого провадження.
Своє подання державний виконавець обгрунтовує з посиланням на мирову угоду від 23.12.2013 року, наводить умови на яких вона була досягнута, зокрема перераховує 7 пунктів мирової угоди та просить затвердити мирову на цих умовах.
Судом встановлено, що 27.12.2013 року головний державний виконавець ВДВС Хмільницького МРУЮ Шемета В.І. звертався до Хмільницького міськрайонного суду з поданням про визнання мирової угоди між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 в порядку ч.1 ст. 372 ЦПК України.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2014 року, яка набула законної сили 05.03.2014 року у задоволенні подання головного державного виконавця ВДВС Хмільницького МРУЮ Шемети В.І. про визнання мирової угоди укладеної 26.12.2013 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 в процесі виконання виконавчого листа №149/3799/13-ц від 27.11.2013 року,- відмовлено.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
До матеріалів подання додано мирову угоду від 10.02.2014 року укладену ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по цивільній справі №149/3799/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 399650,00 грн. Проте вказана мирова угода містить 5 пунктів, зокрема:
1. ОСОБА_2 визнає, що його заборгованість перед ОСОБА_1 на момент укладення цієї мирової угоди відповідає відомостям, які викладені у позовній заяві від 14.11.2013 року та складає 399650 грн.
2. ОСОБА_2 по зобов'язанням з виконання умов договору позики від 15.01.2013 року щодо повернення грошової суми у розмірі 399650 грн., яку через відсутність грошових коштів сплатити не в змозі, а отже в рахунок погашення якої, в якості відступного, відповідно до положень ст. 600 ЦК України, передає згідно акту прийому - передачі ОСОБА_1 у приватну власність наступні об'єкти нерухомого майна:
- контора - літера «А», загальною площею 150,4 кв.м; склад ГСМ - літера «Б.б», загальною площею 50,3 кв.м.; гараж №1 - літера «В», загальною площею 151,5 кв.м.; криниця - літера «Г»; вбиральня - літера «Д»; гараж №3 - літера «Е», загальною площею 873,4 кв.м.; трансформаторна підстанція - літера «Ж»; котельна - літера «З», загальною площею 41,1 кв.м.; огорожа №1; водосховище №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про приватну власність на будівлі та споруди від 09.02.2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради №45 від 07.02.2006 року.
3. ОСОБА_1, в свою чергу, заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного виконання її умов не матиме жодних майнових претензій до ОСОБА_2 з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди та відмовляється від права вимагати повернення 399650,00 грн., після отримання у приватну власність від ОСОБА_2 у якості відступного - об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень, які складаються із контори літера «А», загальною площею 150,4 кв.м; складу ГСМ літера «Б.б», загальною площею 50,3 кв.м.; гаража №1 літера «В», загальною площею 151,5 кв.м.; криниці літера «Г»; вбиральні літера «Д»; гаража №3 літера «Е», загальною площею 873,4 кв.м.; трансформаторної підстанції літера «Ж»; котельні літера «З», загальною площею 41,1 кв.м.; огорожі №1; водосховища №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про приватну власність на будівлі та споруди від 09.02.2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради №45 від 07.02.2006 року.
4. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушенні права будь - яких третіх осіб, в тому числі і держави. ОСОБА_2 стверджує, що на момент укладення цієї Мирової угоди, належні йому об'єкти нерухомого майна, що передаються у приватну власність ОСОБА_1 у якості відступного, не перебувають під арештом, щодо нього відсутні та не ведуться судові спори, воно у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь - яких договорів з відчуження з іншими особами. Треті особи не мають право на передаваєме за цією угодою майно.
5. Будь - які зміни виконання умов мирової угоди сторони допускають лише шляхом укладення нової мирової угоди.
Отже зі змісту мирової угоди вбачається, що її предметом є передача у власність нерухомого майна, в той час коли предметом цивільного позову було стягнення грошових коштів за договором позики.
13.02.2014 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло подання ВДВС Хмільницького МРУЮ про затвердження мирової угоди між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2, мотивоване з посиланням на умови викладені в угоді від 26.12.2013 року, хоча до подання додано мирову угоду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 10.02.2014 року. При цьому, суд приймає до уваги наявність судового рішення, яке набуло законної сили, а саме ухвали Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2014 року, якою відмовлено в задоволенні подання державного виконавця відділу ДВС Хмільницького міськрайонного управління юстиції Шемети І.В. про визнання мирової угоди укладеної 26.12.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та встановлені вказаним рішенням обставини.
Також, в доданих до подання матеріалах наявна заява дружини ОСОБА_2, - ОСОБА_6 від 12.02.2014 року, відповідно до якої вона дає свою згоду на передання майнового комплексу , що розташований по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу. Суд не приймає до уваги вказану заяву, оскільки дана заява ніким не посвідчена, що не дає можливості встановити що вказана заява підписана саме ОСОБА_6
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.372 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності
боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
За змістом ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" нерухоме майно реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах), а не визнанням мирової угоди стосовно нерухомого майна, яке не було предметом позову про стягнення заборгованості за договором позики.
Враховуюви вищевказані норми та встановлені судом обставини, мирова угода, за умовами якої боржник передає кредитору в рахунок повного погашення боргу нерухоме майно не може бути визнана судом, оскільки вона не відповідає вимогам закону та виходить за межі предмету позову про стягнення заборгованості за договором позики.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції від 12.02.2014 року про визнання мирової угоди укладеної між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 210, 212,213, 293, 294, 372 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції від 12.02.2014 року про визнання мирової угоди укладеної між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Олійник І. В.,