03.03.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-797/280/2014р. Головуючий в першій

інстанції Гаркуша О.М.

Категорія 5 Доповідач в апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Колбіної Т.П.,

суддів - Клочка В.П., Моцного М.В.,

при секретарі - Мазнєві Ю.М.,

за участю - представника Служби у справах дітей Ленінської РДА у м.Севастополі - Полонської І.А., законного представника неповнолітніх позивачів - ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_12, представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 19 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Служби у справах дітей Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, законним представником яких є ОСОБА_4, до ОСОБА_11, третя особа - Прокуратура Ленінського району м. Севастополя, про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Служба у справах дітей Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя звернулася до суду з позовом, вимоги якого уточнила та просила визнати за малолітніми дітьми: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на ? частку на кожного на квартиру АДРЕСА_1, визнати право власності у спірній квартирі за відповідачем ОСОБА_11 зменшивши його частку до 1/4. Також просила встановити порядок користування спірною квартирою, а саме виділення в користування відповідачу ОСОБА_11 жилої кімнати розміром 10,9 кв.м., неповнолітнім ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в особі їх законного представника ОСОБА_4, - жилі кімнати площею 15,8 кв.м. та 18 кв.м. Залишити у загальному користуванні решту нежилих приміщень зазначеної квартири.

Вимоги мотивуючи тим, що під час придбання спірної квартири, яка була придбана за кошти, отримані від продажу квартири належної відповідачу та членам його родини по 1/5 частці у м.Рошаль Московської обл., право власності на спірну квартиру у м.Севастополі було в цілому зареєстровано за відповідачем ОСОБА_11 Позивач зазначає, що до відповідача неодноразово застосовувалися заходи адміністративного впливу за застосування насильства в сімї. В результаті такої поведінки відповідача ОСОБА_11 законний представник дітей ОСОБА_4 разом з ними вимушена проживати у комунальній установі «Центр соціально-психологічної допомоги», а тому просила задовольнити її вимоги.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 липня 2013 року позов задоволено частково. Визнано за неповнолітніми ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 - за кожним та зменшено частку відповідача ОСОБА_11 у праві власності у спірній квартирі до ?. Встановлено порядок користування спірною квартирою.

Додатковим рішенням від 18.09.2013 року вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 29 жовтня 2013 року рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 липня 2013 року залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить залучити її до участі у справі у якості третьої особи, скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що майнові права неповнолітніх дітей порушені відповідачем, а тому підлягають захисту згідно до вимог ст.177 СК України та ст.17 ЗУ «Про охорону дитинства».

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.3, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.З ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_11 є батьком малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5-7).

На підставі державного житлового сертифікату на придбання житлового приміщення, виданого Міністерством регіонального розвитку Російської Федерації 29.04.2010 року на ім'я ОСОБА_11 з урахуванням членів його сім'ї родини: дружини - ОСОБА_4 та дітей - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, за договором купівлі-продажу від 02.09.2009 року у спільну часткову власність була придбана квартира АДРЕСА_2, право власності на яку було зареєстровано за членами сім'ї ОСОБА_11 по 1/5 частці на кожного.

Сторонами не заперечується факт продажу зазначеної квартири.

Згідно до виписки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод із ним, наданої Федеральною службою державної реєстрації кадастру та картографії, право власності на квартиру АДРЕСА_2 за відповідачем ОСОБА_11 або членами його сім'ї не зареєстровано.

Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 10.02.2011 року ОСОБА_11 була придбана квартира АДРЕСА_1. Право власності на малолітніх дітей на частку у вказаній квартирі не зареєстровано.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 19.07.2013 року, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 29.10.2013 року, з метою захисту прав неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 визнано право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 - за кожним та зменшено частку відповідача ОСОБА_11 у праві власності у спірній квартирі до ?.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, яка не є стороною у справі та не залучалась судом першої інстанції до участі у якості третьої особи, звернулась з апеляційною скаргою, в якій вказує, що спірним рішенням порушуються її права, оскільки 07.06.2013 року між нею та ОСОБА_11 був укладений договір оренди спірної квартири. Вважає, що визнання права власності за третіми особами та відповідно зменшення частки відповідача у праві власності на квартиру дає можливість для дострокового розірвання договору оренди.

Перевіривши доводи апелянта, колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ст.769 ЦК України передбачено, що передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Таким чином, колегія вважає, що вказаним рішенням права апелянта не порушені.

Доводи апелянта про залучення її у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.1 ст.35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справі на стороні позивача або відповідача до ухвалення судового рішення, а тому залучення апелянта у якості третьої особи на стадії апеляційного провадження діючим законодавством не передбачено.

Інші доводи апеляційної скарги прав та обов'язків ОСОБА_7 не стосуються та висновків суду не спростовують.

Таким чином, підстав для скасування, зміни рішення суду колегія не вбачає, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 19 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна

Судді: /підпис/ В.П. Клочко

/підпис/ М.В. Моцний

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м.Севастополя Т.П. Колбіна