Справа № 121/963/14-к

1-кп/121/108/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді: Ганича М.Ф.

при секретарі : Тохтамиш Т.В.

за участю прокурора : Купко К.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду матеріали кримінального провадження № 12014010420000049 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ялти АРК, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні дочку, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, не судимої, (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Масандрівським МС ГУДМС України в АРК 17.08.2013 року),

у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1 27 грудня 2013 року о 17 годині, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала залишений без догляду мобільний телефон «Нокіа Х 6», що належить ОСОБА_2, завдавши останній матеріальну шкоду на суму 2600 гривень. Після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись ним за власним розсудом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю і пояснила, яким чином та за яких обставин вона 27 грудня 2013 року приблизно о 17 годині, перебуваючи в квартирі потерпілої таємно викрала мобільний телефон. У вчиненому кається.

Показання обвинуваченої узгоджуються з викладеними в описовій частині обвинувального акту та вироку обставинами, які ніким не оспорюються, є добровільними, конкретними за змістом і не викликають сумнівів в їх істинності.

Суд, відповідно до положення ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, обмежив обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої, потерпілої, дослідженням письмових доказів і даних, що характеризують обвинувачену. Права останній відповідно до ст. 42 КПК України та ст. 63 Конституції України роз'яснені і зрозумілі. Також роз'яснено учасникам провадження і наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вина обвинуваченої, крім її зізнавальних показань, доведена:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, даними в суді про те, що 27 грудня 2013 року до неї в гості заходила ОСОБА_1, після її уходу вона виявила пропажу мобільного телефону «Нокіа», який в ході досудового розслідування їй був повернутий;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про таємне викрадення невстановленою особою шляхом вільного доступу її мобільного телефону «Нокія Х 6» вартістю 2600 гривень (а.п. 18);

- заявою ОСОБА_4 про добровільну видачу мобільного телефону «Нокіа Х 6», який він придбав в кінці грудня 2013 року у малознайомої дівчини по імені ОСОБА_1 (а.п. 21);

- протоколом огляду мобільного телефону «Нокіа» та постановою про визнання його речовим доказом (а.п. 25, 26);

- розпискою ОСОБА_2 про отримання належного їй мобільного телефону «Нокіа» (а.п. 27).

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченої, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії середньої тяжкості, дані, що характеризують особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена характеризується наступним чином: раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, має на утримання малолітню дитину - інваліда (а.п. 31-34).

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин по справі і даних про особу обвинуваченої, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання, суд вважає можливим призначити їй покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, оскільки мета покарання може бути досягнута й без ізоляції обвинуваченої від суспільства, але в умовах здійснення за нею контролю. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченої, а також запобіганню вчинення нею нових злочинів.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальних витрат не мається.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та призначити їй покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Речовий доказ - мобільний телефон «Нокіа Х 6», , який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.п. 26, 27) - залишити останній за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів, через Ялтинський міський суд.

Копію вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у Ялтинському міському суді.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя: