Єдиний унікальний № 2702/4273/12
провадження № 6/763/125/14
ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.01.2014 Суддя Гагарінського районного суду м. Севастополя Батурін А.С. розглянувши подання ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя про вирішення питання щодо тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 в праві виїзду за межі території України, суд -
В С Т А Н О В И В:
10 квітня 2013 року ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя звернувся до Гагарінського районного суду міста Севастополя з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 в праві виїзду за межі території України. Подання мотивовано тим, що у ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 2702/4273 виданого 20.09.2012 Гагарінським районним судом м. Севастополя про стягнення з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованості у розмірі 10316,66 гривень. Проте, боржником заборгованість не сплачується.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Розглянувши подання, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду до України громадян України», громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянину, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні або інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або вирішення суперечки за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язання заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань.
В силу ч.18 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст..377-1 ЦПК України, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішення суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того факт ухилення має підтверджується сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.
Взагалі відсутні будь-які документи, які б свідчили про проведену роботу державного виконавця.
Як вбачається з матеріалів подання, на підтвердження доводів, викладених у поданні, державним виконавцем не надано жодних доказів. Також зі змісту подання не вбачається, що боржник ОСОБА_1 має намір покинути територію України, відсутні дані про наявність у останнього закордонного паспорту, має намір здійснити виїзд за межі України і відповідно має реальну можливість для такого виїзду, що призвело б до порушення прав та інтересів стягувача.
Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
За результатами розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке розглядається в порядку ст..377-1 ЦПК України, судом виноситься ухвала. При цьому, порядок тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», відповідно до якого не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України за ухвалою суду.
З наведеного слідує, що державний виконавець не врахував вимог Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.
Відповідно до ст..2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів суспільства і держави.
Тому суд не може обмежити ОСОБА_1 у праві пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України, яке йому гарантовано Конституцією України.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 33 Конституції України, ст..11 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, ст..6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду до України громадян України», суд-
У Х В А Л И В:
У задоволенні подання ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а якщо особа яка її оскаржує не була присутня у судовому засіданні, з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя /підпис/ А.С. Батурін
З оригіналом згідно. Ухвала не набрала чинності.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя А.С. Батурін