УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/142/14Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"05" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,

При секретаріБроніковській М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: Комунальне підприємство «Феодосійське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-газсервіс», про усунення перешкод у користуванні нерухомістю шляхом виселення та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

12 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні належними позивачу жилими приміщеннями шляхом виселення відповідача з частини домоволодіння, розташованої за адресою АДРЕСА_1, а саме: із 1\2 частини приміщення 2-1 площею 9,35 кв.м. та приміщення 1-7 площею 7,7 кв.м. в житловому будинку літер «А»; прибудови "а2"; літньої кухні літер "Б"; прибудови до літньої кухні літер "б"; підвалу літер "Б"; сараю літер "В"; сараю літер "Д"; зобов'язання відповідача поновити демонтовані перетинки між приміщеннями літер «а» і «а2» та «а2» і «а1» в зазначеному житловому будинку; зобов'язання відповідача демонтувати кухню та частину газопроводу в прибудовах «а» та «а2», розташованих у частині домоволодіння, що належить позивачу та на земельній ділянці, що знаходиться у її користуванні; зобов'язання відповідача демонтувати прибудову, розташовану на місці сими бетонних сходинок згідно додатку № 1 до висновку експерта № 1214 від 09 жовтня 2008 року та поновити ці сходинки; зобов'язання відповідача поновити частину балкону шириною 1,2 м та довжиною 4 м.

Позов мотивований тим, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 березня 2011 року позивачу виділено в натурі у власність 345/960 часток домоволодіння АДРЕСА_1, проте відповідач відмовляє у допуску позивача на її частку домоволодіння. Посилаючись на порушення її прав, як власника частки домоволодіння, позивач просить позов задовольнити.

Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2013 року позов задоволений: позивачу усунуті перешкоди в користуванні 345/960 частками домоволодіння АДРЕСА_1, а саме - відповідача виселено з частини домоволодіння (в житловому будинку літер «А»: 1\2 частини приміщення 2-1 площею 9,35 кв.м., приміщення 1-7 площею 7,7 кв.м.; прибудови "а2"; літньої кухні літер "Б"; прибудови до літньої кухні літер "б"; підвалу літер "Б"; сараю літер "В"; сараю літер "Д"; зобов'язано поновити демонтовані перетинки між приміщеннями літер «а» і «а2» та «а2» і «а1» в зазначеному житловому будинку; демонтувати кухню та частину газопроводу в прибудовах «а» та «а2»; поновити сім бетонних сходинок згідно додатку № 1 до висновку експерта № 1214 від 09 жовтня 2008 року, демонтувати прибудову розташовану на місці цих сходинок та поновити частину балкону шириною 1,2 м та довжиною 4 м. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального, просить його скасувати та повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Апелянт наполягає на недоведеності позову, оскільки позивач не надала доказів наявності у неї перешкод у користуванні жилими приміщеннями з вини відповідача; наполягає на тому, що позивач та її родина без перешкод у літній період проживають за вказаною адресою; вказує. що суд безпідставно стягнув з нього на користь позивача судові витрати, оскільки він є інвалідом другої групи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом статті 3 ЦПК України право на звернення до суду закон пов'язує із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Права власника жилого будинку визначені частиною 1 статті 383 ЦК України, частиною 1 статті 150 Житлового кодексу України та передбачають право використовувати житло для власного проживання особи й проживання членів її сім'ї.

Відповідно до вищенаведених норм закону, а також вимог статті 47 Конституції України, статті 9 Житлового кодексу України та статті 311 ЦК України право на житло, зокрема, на користування ним та усунення перешкод у користуванні, підлягає судовому захисту у випадку порушення такого права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 березня 2011 року у власність позивача виділено в натурі 345/960 часток жилого будинку АДРЕСА_1, які складаються з: приміщення 2-1 площею 9,35 кв.м. та приміщення 1-7 площею 7,7 кв.м. в житловому будинку літер «А»; прибудови "а2"; літньої кухні літер "Б"; прибудови до літньої кухні літер "б"; підвалу літер "Б"; сараю літер "В"; сараю літер "Д" (а.с. 8-10).

Судом встановлено та сторони не заперечують, що у зв'язку з тим, що позивач з родиною постійно проживає у м. Каховка, Херсонської області України та користується господарськими спорудами спірного домоволодіння лише у літній період, відповідач перебудував приміщення жилого будинку, які за рішенням суду від 29 березня 2011 року виділені у власність позивача, та користується цими приміщеннями. Сторонами також підтверджено, що перебудови проводяться відповідачем до теперішнього часу.

Проведення відповідачем самовільного будівництва на земельній ділянці підтверджено перевіркою Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин виконкому Феодосійської міської ради від 19 жовтня 2012 року (а.с.25,40).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача перешкод у користуванні частиною домоволодіння, що знаходиться у її власності, які створені незаконними діями відповідача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для судового захисту порушеного права власності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи, вищеназваним нормам матеріального права та підтверджений наданими сторонами доказами наявності у позивача права володіння та користування спірним майном; порушення прав позивача незаконними діями відповідача, який самовільно перебудував неналежні співвласнику приміщення та перешкоджає останній використовувати їх за власним розсудом. Цим обставинам судом першої інстанції надано оцінку відповідно до вимог статті 212 ЦПК України кожному окремо, а також у їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, будь-яких доказів безпідставності заявлених вимог та відсутності у позивача можливості користування належною їй часткою жилого будинку відповідачем не надано, клопотання про проведення відповідних експертиз сторонами не заявлялося .

Також не заслуговує на увагу довід апелянта про неврахування судом положень пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого відповідача, як інваліда другої групи звільнено від сплати судового збору у дохід держави, оскільки оскаржуваним рішенням з нього стягнуто грошову суму у відшкодування витрат позивача при подачі позову з урахуванням пропорційності задоволених вимог (частина 1 статті 88 ЦПК України).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального закону, висновки суду відповідають обставинам справи, а апеляційна скарга ОСОБА_7 доводів, які спростовують вказані висновки, не містить.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2013 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_7 - відхиленню.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко