донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.12.2006 р. справа №43/280пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | М'ясищева А.М. |
суддів | Алєєвої І.В., Величко Н.Л., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Тютюма К.В. - по довір., |
від відповідача: | Ткаченко Ю.М. - по довір., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 18.10.2006 року |
по справі | №43/280пд |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" м.Донецьк |
до | Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" м.Донецьк |
про | врегулювання розбіжностей за договором про постачання електроенергії та спонукання укласти договір |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2006р. по справі № 43/280пд (суддя Зубченко І.В.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ “Сервіс-Інвест” м. Донецьк до ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” м. Донецьк про спонукання укласти договір про постачання електричної енергії № 1.0031.000 від 22.06.2006р. у редакції, запропонованої позивачем в протоколі узгодження розбіжностей від 24.07.2006р.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач в порушення п.п. 5, 6 ст. 181 ГК України в односторонньому порядку склав протокол розбіжностей, без обговорення їх з відповідачем.
Крім того, позивачем не доведено своїх вимог відносно порушення своїх прав чи обов’язків через неузгодження відповідачем пред’явленого позивачем протоколу узгодження розбіжностей від 24.07.2006р.
Позовні вимоги щодо спонукання до укладення договору не відповідають матеріалам справи та способам захисту, передбаченим ст. 16 ЦК України.
Оскаржуючи рішення суду, позивач просить його скасувати, посилаючись на те, що суд не звернув увагу на те, що сторони не погодили редакцію п. 3.1 та п. 3.2 додатку № 2 до договору, що підтверджується протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей.
Судом невірно застосована ч.7 ст.181 ГК України, оскільки позивач підписав протокол розбіжностей разом з протоколом узгодження розбіжностей, тобто протокол розбіжностей є невід’ємною частиною договору тільки у разі підписання обома сторонами протоколу узгодження розбіжностей. Однак останній сторонами не підписано, тобто не врегульовано розбіжності у двадцятиденний термін, що є підставою для звернення до суду без згоди іншої сторони.
Господарський суд не звернув уваги на те, що законодавством України не визначено, у який саме спосіб має відбуватися врегулювання розбіжностей і дотримання якогось особливого порядку врегулювання законодавством не вимагається.
Позивач вважає, що прийнявши частину пунктів договору в редакції відповідача та запропонувавши йому третю редакцію спірних умов договору, воно тим самим здійснило дії щодо двостороннього врегулювання розбіжностей.
Суд першої інстанції неправильно послався на ст. 16 ЦК України, оскільки частиною 2 цієї статті до способів захисту прав та інтересів відноситься, зокрема, примусове виконання обов’язку в натурі, що може проявлятися, в тому числі, і в спонуканні до укладення договору, якщо такий обов’язок покладено на особу законодавством.
В порушення п.4 ч.2 ст. 84 ГПК України в своєму рішенні суд не зробив висновків по кожному спірному пункту договору.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005р. внесені зміни та доповнення до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 02.08.1996р. за № 417/1442., які викладені в новій редакції.
Пунктом 1 Постанови зобов’язано суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності постанови привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил.
Позивач згідно з ліцензіями серії АБ № 220571 та № 220572 має право на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
ТОВ “Сервіс - Інвест” м. Донецьк з метою приведення відносин з відповідачем у відповідність до чинного законодавства 23.06.2006р. направив останньому договір про постачання електроенергії № 1 0031 000 від 22.06.2006р. з додатком № 2 від 22.06.2006р.
Відповідач - ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” м. Донецьк – розглянувши умови договору , підписав його з протоколом розбіжностей б/н від 11.07.2006р та повернув позивачу супровідним листом № 834 від 13.07.2006р. З протоколу розбіжностей вбачається, що при укладанні договору постачання електроенергії № 1 0031 000 від 22.06.2006р. з додатком № 2 від 22.06.2006р. виникли розбіжності по п.3.2, п.4.3.2 , абз.3 п.4.4 , п.44.договору та п.3.1 і п.3.2 додатку 2 від 22.06.06р до договору.
Отримавши протокол розбіжностей позивач погодився прийняти п.4.3.2, абз.3 п.4.4, п.10, та додатки до договору за текстом договору в редакції споживача. Пункти 3.1 та п.3.2 додатку № 2 відмовився прийняти в редакції споживача та запропонував йому іншу редакцію п.3.1 та 3.2 , про що склав протокол узгодження розбіжностей від 24.07.2006р.
З метою врегулювання розбіжностей за договором, позивач листом № 08-06/2502 від 25.07.2006р. направив відповідачу протокол узгодження розбіжностей до договору від 24.07.2006р., який останнім не підписаний та не повернутий у запропонований ним термін. Згідно пояснень відповідача, односторонній протокол узгодження розбіжностей ним було отримано 07.08.06р. - після сплину 20-ти денного строку, встановленого на врегулювання розбіжностей.
Тому ТОВ “Сервіс - Інвест” м. Донецьк 07.08.2006р. звернувся до господарського суду с позовом про спонукання відповідача укласти договір постачання електроенергії № 1 0031 000 від 22.06.2006р в редакції, запропонованій ним в протоколі узгодження розбіжностей від 24.07.2006р. .
Ст.181 п.5,6 Господарського кодексу України встановлено, що сторона яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів, розглянути його, в той же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції , а ті розбіжності, що за лишились неврегульованими, передати в той же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони, у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей , така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Згідно п. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
В порушення вимог ст.181п.5,6 ЦК України позивач не передав на розгляд господарського суду неврегульовані в протоколі б/н від 11.07.2006р. розбіжності по п.п. 3.1, 3.2 додатку № 2 до договору про постачання електроенергії № 1 0031 000 від 22.06.2006р., а направив на розгляд суду, зовсім нову їх редакцію, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не узгодив з відповідачем розбіжностей, що виникли при укладанні договору, а протокол розбіжностей від 24.07.2006р. складений в односторонньому порядку.
Згідно до ч.7 ст.181 Закону України ”Про природні монополії” діяльність з передачі та розподілу електричної енергії є природною монополією, а постачання електричної енергії відноситься до суміжного ринку.
Відповідно до ч.6 ст.24 Закону України “Про електроенергетику” енергопостачальними, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладанні договору на постачання електричної енергії.
Ст. 275 ГК України встановлено, що постачальники енергії, які займають монопольне становище, зокрема суб’єкти природних монополій зобов’язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Таким чином відповідно до приписів чинного законодавства укладання такого договору є обов’язковим для сторін.
Тому, оскільки позивач не передав відповідно до приписів п.5,6 ст. 181 ГК України спірні розбіжності, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, про те, що договір про постачання електроенергії № 1 0031 000 від 22.06.2006р., з протоколом розбіжностей є укладеним належними чином.
Оскільки вимоги позивача про спонукання укласти договір постачання електроенергії № 1 0031 000 від 22.06.2006р в редакції, запропонованій ним в протоколі узгодження розбіжностей від 24.07.2006р. не відповідають приписам ст.181 ГК України, тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність вимог позивача матеріалам справи та способам захисту, встановленим ст. 16 Цивільного кодексу України .
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Керуючись ч.1 п. 2 ст. 103, ч.1 п. 4 ст.104, ст. 105 ГПК України, судова колегія,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2006р. по справі № 43/280пд залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий М'ясищев А.М.
Судді: Алєєва І.В.
Величко Н.Л.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господ. суду