донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
27.12.2006 р. справа №38/329
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | М'ясищева А.М. |
суддів | Алєєвої І.В., Величко Н.Л., |
при секретареві судового засідання | Жильцовій О.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Резниченко Н.С. - по довір., |
від відповідача: | Каліущенко Д.М. - по довір., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглетехінвест" м.Донецьк |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 17.10.2006 року |
по справі | №38/329 (Радіонова О.О.) |
за позовом | Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглетехінвест" м.Донецьк |
про | стягнення 18 314 грн. 63 коп. |
ВСТАНОВИВ:
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвуглетехінвест” м.Донецьк про стягнення штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2005р. в розмірі 17 663грн. 64коп. та суми нарахованої пені у сумі 650грн. 99коп. (всього 18 314 грн. 63 коп.)
Постановою від 17.10.2006р. у справі № 38/329 (суддя Радіонова О.О.) господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив повністю.
Постанова суду мотивована тим, що з представлених відповідачем звітів форми З-ПН за 2005р. вбачається, що відповідач не інформував службу зайнятості про потребу в інвалідах у спірний період; колективний договір за 2005р. відповідачем представлений не був, оскільки, згідно його заяви, на момент рогляду справи знаходився на стадії розробки. Відповідач не спростував жодним доказом невжиття заходів щодо створення робочого місця інваліда та додержання встановленого нормативу.
Внаслідок недотримання відповідачем вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо створення робочих місць інвалідів, позивачем обґрунтовано та вірно на підставі ст. 20 цього Закону нараховані штрафні санкції та пеня.
Судом відхилено посиланням відповідача на неприбутковість підприємства, оскільки Закон України № 875-Х11 від 21.03.1991р. не ставить в залежність обов’язок щодо сплати санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише на джерело сплати. Крім того, відсутність прибутку не звільняє від сплати штрафу за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Заперечення відповідача стосовно розгляду справи за нормами ГПК України судом також відхилено, оскільки Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв’язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених ст. 20 вищевказаного Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.
Оскаржуючи постанову суду, відповідач просить її скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобов’язує підприємство створити робоче місце для праці інваліда, а органи працевлаштування –підібрати йому робоче місце та працевлаштувати.
Оскільки позивач пропозицій щодо працевлаштування інвалідів до ТОВ “Донвуглетехінвест” не направляв, на останнього не може бути покладена відповідальність за їх не працевлаштування.
Також відповідач вважає, що господарський суд повинен був розглянути спір за нормами ГПК України, оскільки відповідачем є юридична особа, а не суб’єкт владних повноважень, як цього вимагає ч.3, ч.4 ст. 50 КАС України.
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів проти апеляційної скарги заперечує та просить постанову суду залишити без змін, оскільки ненадання інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, підтверджує, що підприємство неналежно виконало свої обов’язки.
На підприємство покладено обов’язок по створенню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов’язок підбирати та працевлаштовувати їх на створені місця.
Порушення нормативно-визначеного порядку створення робочих місць для працевлаштування інвалідів свідчить про їх не створення та порушення відповідачем вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори по зверненню суб’єкта владних повноважень, в випадках, встановлених законом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. форми № 10-ПІ за 2005 рік, поданої ТОВ “Донвуглетехінвест” м. Донецьк до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 88 осіб, а кількість місць для інвалідів –4.
Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
У зв’язку з тим, що на підприємстві відповідача інваліди не працювали, тому Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до вимог статті 20 вищевказаного Закону, обґрунтовано нарахована сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця у розмірі 17663 грн. 64 коп.
Порушення термінів сплати штрафних санкцій відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідачем станом на 10 серпня 2006р. штрафні санкції, розмір яких обрахований до приписів чинного законодавства, не сплачені, доказів їх погашення не надано, тому вимоги позивача про стягнення пені в сумі 650 грн. 99 коп. є обґрунтованими.
Посилання ТОВ “Донвуглетехінвест” на те, що на нього не може бути покладена відповідальність за не працевлаштування інвалідів, оскільки Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобов’язує його лише створити робоче місце для праці інваліда, а органи працевлаштування –підібрати йому робоче місце та працевлаштувати, а позивач пропозицій щодо працевлаштування інвалідів не направляв, не відповідає нормам Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. № 314.
Згідно п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Разом з тим, відповідно до п.3 вищенаведеного Положення робоче місце інваліда вважається утвореним , якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Як вбачається зі звітів відповідача форми № 3- ПН за 2005р. у графі 4 відсутні відомості про потребу в інвалідах.
Згідно листа Донецького міського центру зайнятості № 02-09/1450 від 28.04.2006р. відповідач не інформував його про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та їх працевлаштування.
Колективний договір на 2005 рік ТОВ “Донвуглетехінвест” суду першої інстанції не представило, тому висновок господарського суду про наявність вини позивача у невиконанні вимог чинного законодавства щодо додержання встановленого нормативу та створення робочого місця для інваліда є обґрунтованим.
Посилання скаржника на те, що спір необхідно розглядати за нормами ГПК України, а не КАС України, у зв’язку з чим господарським судом порушено підвідомчість розгляду справи, судова колегія також не приймає до уваги з огляду на наступне.
Згідно статті 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно до пункту 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
За змістом статті 20 Закона України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Пункт 4 статті 17 Кодекса адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на наведене, постанова господарського суду Донецької області відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Донвуглетехінвест” м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 17.10.2006р. по справі № 38/329 – залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 17.10.2006р. по справі № 38/329 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 27.12.2006 року.
Головуючий: А.М. М'ясищев
Судді: І.В. Алєєва
Н.Л. Величко
Надруковано: 5 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС
1 - господ. суду