Головуючий суду 1 інстанції - Кутіщева Л.П.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 416/3565/13-ц

Провадження № 22ц/782/431/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

суддів - Коротких О.Г., Орлова І.В.,

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 13 січня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 13 січня 2014 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Дельта Банк" заборгованість по кредитному договору у сумі 568 390,62 грн. та судові витрати 3441,00 грн., а всього 571831,62 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила його скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції зазначені вимоги закону у повному обсязі виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов договору відповідачем були взяті на себе певні зобов'язані, які вона належним чином не виконує. Та з того, що відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Розглядаючи спір судова колегія вважає, що такий висновок суду є обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст.ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином, однобічна відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.06.2010 року між ТОВ „Укрпомбанк", АТ „Дельта Банк" та Національним банком України укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ „Укрпромбанку" на користь АТ „Дельта Банку" (а.с.24-28).

21.06.2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 237/ФКВ-07 в сумі 60000,00 доларів США на споживчі цілі, терміном погашення до 20.06.2022р. із сплатою 14,60 % річних (а.с.5-10).

У зв'язку з порушенням виконання зобов'язань відповідачу 09.04.2013р. була направлена досудова вимога банка про необхідність сплатити прострочену заборгованість (а.с.22).

Згідно довідки про розрахунок заборгованості станом на 03.09.2013 року відповідач має заборгованість в розмірі 71111,05 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 доларів США-799,30 грн.) складає 568390,62 грн., з них: тіло кредиту - 48333,33 доларів США, що еквівалентно 386328,31 грн.; відсотки - 22777,72 доларів США, що еквівалентно 182062,32 грн. (а.с.23).

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки, відповідно до норм діючого законодавства взяті на себе зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно умовам договору.

Доводи апеляційної скарги щодо розбіжностей у сумі нарахованої позивачем заборгованості відповідача не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення по справі виходив з наданої позивачем до позовної заяви довідки про розрахунок заборгованості відповідача станом на 03.09.2013 року, як і не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо встановлення судом першої інстанції факту укладення кредитного договору між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 27 червня 2007 року, оскільки судом в рішенні було встановлено, що кредитний договір № 237/ФКВ-07 від 21 червня 2007 року.

Також, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції процесуального законодавства, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції під час судового засідання від 13.01.2014 року головуючим у справі судове засідання проведено відповідно до норм цивільного процесуального законодавства України, а саме, з роз'ясненням відповідачу його прав та обов'язків, оголошенням рішення у справі та фіксуванням судового засідання технічним засобом „Камертон", що журналом судового засідання (а.с.70-71) та CD-диском (а.с. 76).

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суд з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.

Колегія суддів керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 13 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: