ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2014 року о 16 годин 30 хвилин Справа №801/942/14
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача ОСОБА_1, договір про надання правових послуг від 27.01.2014р., посвідчення адвоката, представника третіх осіб ОСОБА_2, довіреність №543 від 20.11.2013р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Реєстраційної служби Бахчисарайського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим,
державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6
про визнання протиправними дій та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Бахчисарайського районного управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протиправними дій із реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, АР Крим та про скасування рішення про державну реєстрацію прав на вказану квартиру за ОСОБА_7 у державному реєстрі прав на нерухоме майно від 16.10.2013р. за №3002205, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №189004401204.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення та вчинення дій із державної реєстрації прав власності на спірну квартиру за ОСОБА_7 були порушені вимоги п.34 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р., зокрема позивач, як боржник, не отримував письмове повідомлення про усунення порушень вимог договору займу, а відтак державному реєстратору таке повідомлення та докази його вручення надані не були.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Окрім того, представник позивача додатково зазначив, що окрім викладених у позовній заяві підстав позову, також відповідач здійснив державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за третьою особою за відсутності звіту про оцінку майна, який у свою чергу повинен надаватися державному реєстратору для державної реєстрації прав у разі, якщо така реєстрація здійснюється на підставі договору іпотеки з метою задоволені вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також представник позивача у судовому засіданні зазначив, що він просить визнати протиправним і скасувати саме рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича від 22.10.2013року №7051705, на підставі якого 16.10.2013р. було зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_7
Відповідач - Реєстраційна служба Бахчисарайського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У письмових запереченнях на позов зазначив третьою особою надані усі документи, які передбачені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а відтак підстав для задоволення позову немає. Окрім того, відповідач зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав приймав реєстратор Державної реєстраційної служби України, а не державний реєстратор Реєстраційної служби Бахчисарайського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2014р. в якості другого відповідача залучено державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволін Михайло Юрійович явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою, заперечень на позов не надав.
Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає рішення та дії відповідачів законними та обґрунтованими у зв'язку із чим просив у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно дослідивши надані сторонами, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
17 липня 2012року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, який був засвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за №1043(а.с.11-14).
За умовами вказаного договору цей договір укладено з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника - іпотекодавця, яким є позивач у цій справі, за укладеним із іпотекодержателем, яким є ОСОБА_7, договором позики грошей від 17.07.2012року.
В забезпечення зобов'язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 яка є власністю іпотекодавця згідно договору купівлі-продажу від 23.09.2011р.
Відповідно до п.17 договору іпотеки від 17.07.2013р. іпотекодержатель набуває право звернення на предмет іпотеки, якщо боржник - іпотекодавець не виконує усі свої зобов'язання за основним договором та у строки зазначені у ньому.
Пунктом 18 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається шляхом позасудового врегулювання в порядку передбаченому чинним законодавством України, а саме на підставі застереження вказаного у цьому договорі. При цьому, зазначені нижче застереження, за умови не укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя за договором про задоволення вимог іпотекодержателя: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».
Пунктом 19 договору іпотеки також передбачено, що за домовленістю сторін, у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язання забезпеченого іпотекою, цей договір передбачає передачу права власності на спірну квартиру, ОСОБА_5, та є правовою підставою для реєстрації права власності на квартиру.
У зв'язку із невиконанням іпотекодавцем умов договору іпотеки від 17.07.2012р. ОСОБА_5 16.10.2013року звернувся до Реєстраційної служби Бахчисарайського міського управління юстиції в АР Крим із заявою про реєстрації за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 яка є предметом іпотеки.
Рішенням від 22.10.2013р. за №7051705 державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича було проведено державну реєстрацію прав власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_5.
На підставі вищевказаного рішення Реєстраційною службою Бахчисарайського міського управління юстиції в АР Крим до державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис №3002205 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5.
При цьому, дата реєстрації права власності зазначена 16.10.2013р. та дорівнює даті подання третьою особою заяви про державну реєстрацію прав.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні до заяви про державну реєстрацію прав були надані наступні документи: свідоцтво нотаріуса Сімферопольського МНО про передачу ОСОБА_3 заяви ОСОБА_7; іпотечний договір від 17.07.2012р. №1043, договір позики від 17.07.2012р. №1041; договір купівлі продажу квартири від 23.09.2011р. №710; технічний паспорт №1-2190 від 15.08.2011р.; висновок оцінювача про вартість об'єкту оцінки; конверт і повідомлення про вручення поштового відправлення.
Не погоджуючись із рішенням відповідача та діями щодо державної реєстрації прав власності на спірну квартиру за третьою особою звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції, яка діє з 01.01.2013 року, встановлені підстави та орган, що вчиняє дії з реєстрації речових прав.
У ст.2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Згідно зі ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до ст. 6 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Згідно ч.1 ст.15 Закону України № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Пунктом 4 ст.15 закону №1952 встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Частиною 13 ст. 15 Закону України № 1952 встановлено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі Порядок №703, тут і далі в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до п.34 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає:
1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;
3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
5) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про її кадастровий номер);
6) заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-III від 12.07.2001р. звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 до заяви про державну реєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_1 не було надано звіту про оцінку вказаної квартири, оформленого відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Зазначені обставини відповідачем не спростовуються.
Відповідач зазначає, що для реєстрацію було надано висновок про вартість об'єкту оцінки, який складений ТОВ «Консалтингове підприємство «Модерн».
При цьому, у судовому засіданні, яке відбулося 06.03.2014р. суд зобов'язав представника третіх осіб надати копію звіту про оцінку вказаної квартири, у зв'язку із чим у судовому засіданні була оголошена перерва.
Проте, після перерви представник третіх осіб повідомив суд про те, що ОСОБА_7 звіт про оцінку вищевказаної квартири не отримував від суб'єкта оціночної діяльності та надати його не може. Окрім того, також представником третіх осіб було зазначено, що суб'єкт оціночної діяльності, який склав висновок, також не може надати вказаний звіт оскільки на даний час вже не займається оціночною діяльністю.
Суд вважає за необхідне зазначити, що висновок про оцінку майна та звіт про оцінку майна є різними за суттю за змістом документами.
Так, згідно п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003р. висновок про вартість майна є лише однією із складових частин звіту про оцінку майна та не містить розділів, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач здійснив державну реєстрацію права власності на спірну квартиру із порушенням п.34 Порядку №703, а саме за відсутності усього переліку документів, які передбачені Порядком та подаються державному реєстратору для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 2) п.34 Порядку №703 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме копії повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підтверджує направлення приватним нотаріусом Сімферопольського МНО ОСОБА_8 на адресу ОСОБА_3 повідомлення (вимоги) ОСОБА_7 в якій зазначено стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, воно не було вручено ОСОБА_3 та повернулося до нотаріуса із зазначенням причин «за закінченням терміну зберігання».
Вказане повідомлення було отримано нотаріусом 24.09.2013р., про що свідчить копія свідоцтва від 08.10.2013р. про передачу заяви ОСОБА_7 на адресу ОСОБА_3
Із наведеного слідує, що позивач не отримував письмової вимоги ОСОБА_7, у зв'язку із чим 30-денний строк, який встановлений вищевказаною нормою, на думку суду, необхідно рахувати з наступного дня з дати отримання нотаріусом поштового повідомлення, яке свідчить про причини невручення іпотекодателю письмової вимоги, оскільки інший порядок обчислення строку у даному випадку законодавством не передбачений.
У зв'язку із тим, що поштове повідомлення, яке свідчить про направлення позивачеві письмової вимоги ОСОБА_7 було отримано нотаріусом 24.09.2013р., відтак право власності за ОСОБА_7 могло бути зареєстровано державним реєстратором не раніше 25.10.2013р.
Проте, рішення про державну реєстрацію прав прийнято 22.10.2013року, а відповідне право зареєстровано 16.10.2013р.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наданий ОСОБА_7 державному реєстратору разом із заявою про державну реєстрацію прав конверт із поштовим повідомленням, не є належним доказом який підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.
Як зазначалося вище, пунктом 4 ст.15 закону №1952 встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до пп.1 п.12 Порядку №703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.
Пунктом 16 Порядку №703 встановлено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав.
Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до ч.2 цієї статті Закону № 1952 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Оскільки ОСОБА_7 для державної реєстрації прав подані документи не у повному обсязі, відтак вони не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича від 22.10.2013р. за №7051705 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Реєстраційної служби Бахчисарайського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим щодо державної реєстрації прав на спірну квартиру суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно п.1 наказу Міністерства юстиції України №607/5 від 02.04.2013р. «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права), що виникають на підставі, зокрема, договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.
Відповідно до п.5 Порядку взаємодії органів державної реєстрації право та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №607/5 від 02.04.2013р., зареєстрованим Міністерством юстиції України 02.04.2013р. за №534/23066 державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, розглядає заяву, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, про що за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомляє орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, та направляє документи, необхідні для формування реєстраційної або облікової справи щодо об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до п.6 вищевказаного Порядку орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, після отримання повідомлення, передбаченого пунктом 5 цього Порядку, забезпечує:
внесення запису про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру;
виготовлення за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видачу або направлення рекомендованим листом з описом вкладення заявникові документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно та/або витяг про реєстрацію речових прав на таке майно);
відкриття реєстраційної або облікової справи в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Із наведених норм слідує, що Реєстраційна служба Бахчисарайського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим жодних самостійних дій щодо реєстрації права власності на спірну квартиру не вчиняла. Усі дії цього відповідача вчинені на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, яке на той час не було визнано протиправним і скасовано судом. Тобто, фактично, Реєстраційна служба Бахчисарайського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим у даному випадку виконувала технічні функції та на підставі чинного рішення про державну реєстрацію прав.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність протиправності в діях Реєстраційної служби Бахчисарайського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Під час судового засідання, яке відбулось 06.03.2014 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 07.03.2014 року.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича від 22.10.2013р. за №7051705 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Москаленко С.А.