ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2014 року (11:15) Справа №801/9840/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., за участі представника позивача Салех О.В., протокол загальних зборів №1 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Підприємства «АОММ-Компані»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про стягнення та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Підприємство "АОММ-Компані" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "АОММ-Компані" пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 97 806,76 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "АОММ-Компані" відсотки, нараховані на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 317 216,49 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим щодо не проведення нарахування відсотків та пені на суму бюджетної заборгованості за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361277,00 грн. Підприємству "АОММ-Компані" та не відображення нарахованої суми пені у картці особового рахунку;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим нарахувати на суму бюджетної заборгованості відсотки та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361 227,00 грн. та відобразити нараховану суму пені у картці особового рахунку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду АР Крим було визнано не чинним податкове повідомлення-рішення та стягнуто з Державного бюджету України заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 361227 грн. Проте, на час звернення позивача до суду, відшкодування даної заборгованості з державного бюджету не відбулося. Позивач вважає, що сума заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ є фактичною власністю підприємства, якою воно могло би розпоряджатися на власний розсуд. У зв'язку із несвоєчасним поверненням суми бюджетного відшкодування з державного бюджету на користь позивача підлягають стягненню пеня та відсотки на суму бюджетної заборгованості за весь період затримки. Окрім того, відповідач - ДПІ в м. Сімферополі зобов'язаний був нарахувати та відобразити пеню та відсотки у картці особового рахунку позивача з ПДВ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди у сумі 316 251,76грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення за суттю спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, повідомлені належним чином - судовою повісткою, про поважність причин незабезпечення явки представника у судове засідання суд не повідомили.
Враховуючи вищезазначені обставини, дослідивши надані докази у справі та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Позивач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 31220282), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Посадовою особою ДПІ в м. Сімферополі було проведено позапланову перевірку Підприємства "АОММ-Компані" з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на додану вартість за період з 01.01.2003 року до 31.03.2004 року, за результатами якої був складений акт перевірки №305/26-2/31220282 від 10.08.2004 року.
На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2004 року №0001452602/02, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 360 803,00 грн., за основним платежем - 215163,00 грн., за штрафними санкціями - 145640,00 грн.
Постановою господарського суду АР Крим від 15.06.2009 року у справі №2-12/1366.1-2008А було визнано не чинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 11.08.2004 року №0001452602/02, стягнено з Державного бюджету України на користь Підприємства «АОММ-Компані» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 361 227,00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 року постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010 року у справі №2-12/1366.1-2008 скасовано та залишено в силі постанову господарського суду АР Крим від 15.06.2009 року.
Враховуючи наведене, з моменту прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 11.12.2012 року перед позивачем виникла заборгованість з бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 361 227,00 грн.
На момент виникнення бюджетної заборгованості з ПДВ у 2013 році правовідносини щодо нарахування податку на додану вартість та бюджетного відшкодування цього податку регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до п.200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст.200 ПК України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідних документів ДПІ в м. Сімферополі, податковий орган отримав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 року - 15 лютого 2013 року.
Враховуючи приписи, передбачені п.200.13, 200.15 ст.200 ПК України, граничним терміном повернення позивачеві суми бюджетного відшкодування є 01.03.2013 року.
Проте, до 04.02.2014р. позивачеві сума бюджетного відшкодування не повернута, про що свідчить лист державної казначейської служби України від 04.02.2014р. за вих. №5-08/768-2841.
Згідно п.200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже сума пені розраховується наступним чином: сума заборгованості з бюджетного відшкодування х (облікова ставка Національного банку України х 1,2) / 365 х кількість днів, на які нараховується пеня.
Відповідно до постанови Правління національного банку України від 21.03.2012 року №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» встановлено з 23 березня 2012 року облікову ставку в розмірі 7,5% річних. Відповідно до постанови Правління національного банку України від 06.06.2013 року №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» встановлено з 10 червня 2013 року облікову ставку в розмірі 7,0% річних. Відповідно до постанови Правління національного банку України від 09.08.2013 року №315 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» встановлено з 13 серпня 2013 року облікову ставку в розмірі 6,5% річних.
Як вбачається з залученого до матеріалів справи розрахунку пені (а.с.2, т.2), позивач просить стягнути пеню, яка нарахована відповідно до законодавства до 13.01.2014 року включно.
Отже, розмір пені за період з 02.03.2013 року до 13.01.2014 складає 26115,21 грн., та розраховується наступним чином:
- 361 227 х (7,5 х 1,2) / 365 х 100 = 8906,96 грн.;
- 361 227 х (7 х 1,2) / 365 х 64 = 5320,42 грн.;
- 361 227 х (6,5 х 1,2) / 365 х 154 = 11887,83 грн.
На підставі викладеного, сума пені визначена позивачем невірно, а позовні вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 361227 грн. є обґрунтованими в частині 26115,21 грн.
Суд не погоджується з позицією позивача, що заборгованість з бюджетного відшкодування виникла перед позивачем з моменту протиправного зменшення суми бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням від 11.08.2004 року №0001452602/02, оскільки не зважаючи на ту обставину, що за загальним правилом визнання судом рішення суб'єкта владних повноважень протиправним свідчить про його протиправність з моменту прийняття, скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень здійснюється з моменту набрання рішенням суду законної сили.
У порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (чинним на момент проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення) відповідачем було проведено перевірку відповідача, за результатами якої відповідач дійшов висновків про наявність порушень з боку позивача, а тому відповідно до пункту 6.1 цього Закону було надіслано платнику податків податкове повідомлення-рішення. Дане податкове повідомлення-рішення встановлювало заниження платником податку суми його податкових зобов'язань з ПДВ, але у зв'язку із оскарженням не було сумою узгодженого податкового зобов'язання. До моменту його скасування у порядку судового оскарження, податковий орган вважав викладену у податковому повідомленні-рішенні позицію правомірною та обґрунтованою, а тому жодних дій з приводу нарахування пені(відсотків) на користь позивача не вчиняв та не міг вчиняти з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення скасовано не було. Саме ж з моменту набрання законної сили судовим рішенням про скасування податкового-повідомлення рішення та стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування та отримання його податковим органом, у останнього виник обов'язок виконати передбачені чинним законодавством дії, направленні на відшкодування ПДВ позивачу.
Щодо вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства "АОММ-Компані" відсотків, нарахованих на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 317216,49 грн., суд зазначає, що заборгованість у відповідача виникла з 11.12.2012 року, а Податковим кодексом України, який з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, не передбачено нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості, а тому у задоволенні зазначених вимог слід відмовити.
Розглянувши позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим щодо не проведення нарахування відсотків та пені на суму бюджетної заборгованості за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361277,00 грн. Підприємству "АОММ-Компані" та не відображення нарахованої суми пені у карті особового рахунку, а також про зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим нарахувати на суму бюджетної заборгованості відсотки та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 361227,00 грн. та відобразити нараховану суму пені у картці особового рахунку, суд зазначає наступне.
Як було зазначено вище, стаття 19 Конституції України покладає на орган влади обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Податковим кодексом України не передбачений обов'язок контролюючого органу самостійно нарахувати пеню на суму бюджетної заборгованості, а тому вчиняючи такі дії він фактично виходить за межі своїх повноважень.
Слід також зазначити, що картка особового рахунку платника податків за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) не містить графи про нараховану суму пені на суму бюджетної заборгованості.
Окрім того, суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов в висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Частиною 1 ст.267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2014 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 18.02.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 94, 158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "АОММ-Компані" пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 26115,21 грн.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням надати звіт до Окружного адміністративного суду АР Крим про виконання постанови у справі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Москаленко С.А.