ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2006 р.                                                                                  м.Рівне                            

             дата прийняття постанови                                                                                                                                                                                     місце прийняття

10:30 год.                                                                                                          Справа №  10/217

  час прийняття постанови                                                                                                                          номер справи

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді  Крейбух О.Г.

За участю представників сторін:  

від позивача  :  представник Войтюк Т.Л. довіреність № б/н  від 26.10.06 р.  

від відповідача : представник СДПІ юрид.відділу Форет М.С. довіреність № 20/10-10  від 11.04.06 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватне підприємство "Меркурій-Соло"    до відповідача Державна податкова інспекція у м. Рівне Державна податкова інспекція у м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002521540/0/15-208 від 27.01.2006 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

  Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002521540/0/15-208 від 27.01.2006 року .  

  Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві, незважаючи на ту обставину, що судом зобов'язувався уточнити позовні вимоги. Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, якавикладена в запереченні на адміністративний позов.

 

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.

В судовому засіданні "05" грудня 2006 р. оголошувалась перерва  для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані  ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,  

ВСТАНОВИВ:

 Працівником податкового органу - Рівненською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено  перевірку своєчасності подачі розрахунку, декларації.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що складено акт  від 05 січня 2005 р..

Акт перевірки представник(ки) підписали  без заперечень

Податковим органом 27 січня 2006 р. на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення  за №0002521540/0/15-208 до позивача  на суму 340грн. 00коп.

В порядку, визначеному п.5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач рішення податкового органу оскаржував.

В порядку адміністративного оскарження ДПА України повторну скаргу платника податків залишила без задоволення, а рішення податкового органу без змін.

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення 0002521540/0/15-208 до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, позивач звертає увагу суду, що податковим органом  оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням статті 250 Господарського кодексу України, а відтак має бути визнане нечинним.

Дослідивши обставини у справі, письмові докази, якими підтверджуютьсятакі обставини, суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.

Суд виходив з такого.

З 01 січня 2004 року набув чинності Господарський кодекс України, який встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

За змістом частини 1 статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Як вбачається із Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (стаття 4 частина 1) державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади та відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (абзац 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

Відтак органи податкової служби не є суб'єктами господарювання, не здійснюють господарську діяльність в розумінні статті 3 Господарського кодексу України, відтак на них норми Господарського кодексу України не пошироюються.

Правовідносини між органами податкової служби та суб'єктами господарювання, які є платниками податків в розумінні Закону України "Про систему оподаткування" врегульовані спеціальним Законом.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 2 чатсини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Податкова декларація подається за податковий (базовий) період, який визначається у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зокрема, у даному випадку, платником податків допущено порушення 20 денного строку подачі декларації по ПДВ за календарний звітний період, що знайшло своє відображення у акті перевірки своєчасності подачі розрахунку, декларації від 05.01.06р. за №3009. При цьому актом перевірки встановлено два випадки порушення строків подання декларації.

Зазначений акт керівник платника податків підписав без заперечень, тобто повністю погодився зі складом порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкції у розмірі 340грн.00коп. (по 170,0грн. за кожне неподання податкової декларації).

Обгрунтування позивача з посиланням на норми статті 250 Господарського кодексу України є безпідставними, оскільки, як зазначалося вище, норми цього нормативного акту на податкові правовідносини не поширюються.

Строки давності стосовно податкових правовідносин визначені статтею 15 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин суд прийшов до висновку, що  позивачу в позові слід відмовити.

Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Приватному підприємству "Меркурій-Соло" - в позові відмовити повністю.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

Суддя                                                        М.І.Юрчук  

   Повний текст постанови підписано "25" грудня 2006 р.