Справа № 119/623/14-а

2-а/119/55/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Микитюк О.А. при секретарі Касянюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосія адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради про стягнення недоотриманої суми допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради в частині не донарахування та недоплати разової допомоги на його оздоровлення за 2013 рік у відповідності ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради нарахувати та виплатити йому недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у відповідності до ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше сплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, будучи інвалідом 3 групи, належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на пільги, встановлені для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак відповідачем у 2013 році щорічна допомога на оздоровлення у встановленому цим законом розмірі не виплачувалась, він отримав лише 90 грн. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

У судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, що отримала інвалідність 3 групи, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, та належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено право позивача на отримання одноразової компенсації.

Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Міністерство праці і соціальної політики України як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст.51 Бюджетного кодексу України.

Розміри щорічної допомоги на оздоровлення відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ї соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюється цим законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений розмір допомоги на оздоровлення, а саме - 90,00 гривень для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інвалідам 3 групи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

На дійсний час вищезазначені положення та постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визнано неконституційними.

Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 є правомірними, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція підтримана в ухвалах Вищого адміністративного суду від 07 лютого 2014 року № К/800/6373/14, від 10 лютого 2014 року №К800/6091/14.

Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Адміністративного Апеляційного суду АР Крим через Феодосійський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.

Головуючий (підпис) О.А. Микитюк

копія вірна: суддя- секретар-