РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/278/14Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
"25" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,
При секретаріБроніковській М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Коктебельської селищної ради м. Феодосії АР Крим про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 вересня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Коктебельської селищної ради м. Феодосії АР Крим про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, який заповідав своє майно позивачу. Однак, через стан здоров'я у встановлений законом строк остання до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не могла звернутися, що вважає заповажні причини і просить на підставі 1272 ЦК України позов задовольнити. Постановою державного нотаріуса від 19 червня 2013 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 16 вересня 2013 року у позові відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, в апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції дійшов помилковому висновку про те, що причини пропуску строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, є неповажними.
Також апелянт зазначає, що підставою для відмови у задоволенні позову у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за висновком суду першої інстанції стало невиконання позивачем п.3.5 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 щодо надіслання нотаріусу заяви про прийняття спадщини поштою. На думку суду, хвороба не позбавляла позивачку можливості направити заяву про прийняття спадщини поштою. Апелянт вказує на необґрунтованість вказаного висновку суду, оскільки відділення поштового зв'язку у селі, де мешкає позивач, відсутнє.
Представник Коктебельської селищної ради м. Феодосії АР Крим у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, залишивши вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8
За життя, 09 липня 2012 року ОСОБА_8 склав заповіт, за яким все своє майно заповідав ОСОБА_6
Згідно довідки зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_8 спадкова справа не заводилась (а.с.28).
Постановою державного нотаріуса від 19 червня 2013 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Згідно відповіді Коктебельскої селищної ради згідно по господарської книзі №1 за 2011-2015 р. по с. Наніково (арк.88 об'єкту по господарського обліку 0030-12) за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_8 проживав сам.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем того, що строк на подання заяви про прийняття спадщини пропущений ОСОБА_6 з поважних причин.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Однак, вищенаведеним нормам процесуального права оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
Статтею 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутні інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні
громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державні нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у
вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином, при вирішенні спору суд повинен перевірити поважність причин строку для прийняття спадщини та наявність доказів які б свідчили про існування перешкод для її прийняття.
З матеріалів справи вбачається, підставою пропуску ОСОБА_6 строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини стало гостре респіраторне захворювання останньої, яке прийшлося на кінцевий термін строку прийняття спадщини.
Зазначені обставини підтверджуються медичною довідкою (а.с. 14) і безумовно свідчать про поважність причин пропуску вказаного матеріального строку, оскільки свідчать про наявність перешкод у позивача для подання заяви про прийняття спадщини з об'єктивних причин. Вказані обставини унеможливлювали подання заяви ОСОБА_6 у визначений законом строк, оскільки прийшлися на кінцевий термін строку, встановленого законом для прийняття спадщини.
Суд першої інстанції вказані обставини до уваги не взяв і необґрунтовано послався на можливість надіслання позивачем заяви про прийняття спадщини нотаріусу поштою, оскільки вищезазначені обставини виключають таку можливість. До того ж, матеріали справи містять відомості про те, що у населеному пункті де мешкає позивач - с. Наніково відсутнє відділення поштового зв'язку.
Посилання суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори до захворювання, за наявністю встановлених перешкод для подачі заяви у період, який визначений для цього законодавством, не свідчить про неповажність причин з яких він був пропущений позивачем та не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи те, що за матеріалами справи, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_8, доведеність позивачем наявності об'єктивних причин пропуску нею строку для прийняття спадщини, наявність підстав, передбачених ст.1272 ЦК України, колегія суддів вважає позов ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягає задоволенню.
Визначаючи додатковий строк, достатній для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини, який не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст.1270 ЦК України, колегія судді вважає, що один місяць є достатнім строком для подання останньою відповідної заяви.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у позові дійшов неправильного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 вересня 2013 року - задовольнити.
Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 вересня 2013 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до Коктебельської селищної ради м. Феодосії АР Крим про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_6 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у один місяць, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.
Судді:
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В. Самойлова