У Х В А Л А

Справа № 116/205/14-ц

Провадження № 2-др/116/1/14

30.01.2014 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді - Хіневич А.М.

при секретарі - Велішаєвій Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.04.2010 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між ними розірвано.

09.01.2014 року ОСОБА_1 (відповідач у справі) звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стосовно відновлення їй дошлюбного прізвища ОСОБА_1. Заява мотивована тим, що судом при винесенні рішення по зазначеній справі не було розглянуто питання щодо того, яке прізвище буде їй привласнено після реєстрації розірвання шлюбу.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, в письмовій заяві до суду просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належно, в письмовій заяві до суду просила розглянути справу за її відсутності та просила після реєстрації розірвання шлюбу привласнити їй дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вважає можливим розглядати питання щодо ухвалення додаткового рішення суду без вказаних осіб згідно ст. 169, ч. 3 ст. 220 ЦПК України.

За змістом ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Перевіривши матеріали цивільної справи і заяви та оцінивши надані і добуті докази, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі відмовити.

Відповідно до статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Частиною 1 статті 220 ЦПК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли судом повинно бути ухвалено додаткове рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у лютому 2010 року звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

02.04.2010 року до суду від сторін були надані письмові заяви про розгляд вищезазначеної справи за їх відсутності. В свої заяві ОСОБА_1 не було вказано про те, що вона бажає відновити своє дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.04.2010 року, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На момент вирішення справи судом ст.115 Сімейного кодексу України встановлювала обов'язкову реєстрацію розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка, під час якої здійснювалася заміна прізвища тим з подружжя, який його змінив під час реєстрації шлюбу.

Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п.20 Постанови №14 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, а також рішення суду від 02.04.2010 року, всі позовні вимоги, заявлені позивачем, були предметом дослідження суду і відносно всіх вимог ухвалено рішення.

Крім того, з копії паспорту, наданої заявником, вбачається, що 29.09.2012 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, а тому прийняття додаткового рішення може вплинути на інші правовідносини.

З урахуванням зазначеного, підстав для ухвалення додаткового рішення не вбачається.

Разом з тим, суд роз'яснює, що отримавши копію рішення суду про розірвання шлюбу, заявник ОСОБА_1 може звернутися у встановленому законом порядку із заявою про зміну прізвища в органи РАГСу.

Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 915.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-210, 220, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: А.М.Хіневич