Справа №:106/2963/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В.

№ провадження:22-ц/190/1660/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Белинчук Т.Г.

суддів:Ісаєва Г.А.Підлісної І.А.

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Євпаторійська міська рада, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та знесення самочинної будівлі,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

30 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Євпаторійська міська рада, уточнивши свої позовні вимоги просила суд:

- зобов'язати відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні належним їй житловим будинком літ. «У» в домоволодінні АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачів передати їй ключі від житлового будинку літ. «У»;

- зобов'язати відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 своїми силами та за свої кошти привести приміщення літ. «Ф» площею 68,7 кв. м. у первісний стан, зобов'язавши їх знести надбудову другого поверху над вказаним приміщенням сараю ( а.с. 37-38).

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 20 лютого 2007 року у справі № 2-728/2007, вона разом з відповідачами, у рівних частках, є співвласниками по 13/100 часток у квартирі АДРЕСА_1 На підставі рішення Євпаторійського міського суду від 06 червня 2012 року, у справі № 2-1766/2011, їй було виділено у користування житловий будинок літ. «У», загальною площею 45,5 кв.м, житловою площею 39,6 кв.м. по АДРЕСА_1, а у користування відповідачам виділено двоповерховий житловий будинок літ. «О», загальною площею 125,2 кв.м, житловою площею 95,5 кв.м, надбудови літ. « 52-а» і « 52-б», загальною площею 30,2 кв.м., двоповерхові літ. « 8» і « 53», загальною площею 61,1 кв.м, квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,2 кв.м, житловою площею 27,7 кв.м, яка складається з приміщень: № 1 - передпокій, площею 3,9 кв.м, № 1-а- санвузол, площею 1,7 кв.м, № 2- кухня, площею 5,9 кв.м,№3 - житлова кімната, площею 16,0 кв.м, надбудова в літ. «Г» - № 4, житловою площею 11,7 кв.м, сарай - літ. «Х», що розташовані по АДРЕСА_1. З моменту винесення судом рішення від 06 червня 2012 року, вона неодноразово зверталася до відповідачів з проханням передати ключі та забезпечити їй вільний доступ до житлового будинку під літ. «У» по АДРЕСА_1, але вони відмовили їй та не впускають її до належного їй будинку, мотивуючи тим, що вона фактично проживає за іншою адресою, у зв'язку з чим вона зверталася із заявою до Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим. Крім того, двоповерхова літня кухня літ. «Ф», площею 68,7 кв. м, яка побудована відповідачами на місці сараю літ. «Ф», розміром 7,60х3,70, є самочинною. Вказане приміщення стіною примикає до її житлового будинку, в результаті чого конструктивні елементи стіни її будинку були пошкоджені, на стінах утворилися тріщини. Також відповідачі звели сходи на другий поверх літ. «Ф», які перешкоджають вільному доступу до її будинку літ. «У». Право власності на сарай літ. «Ф», розміром 7,60х3,70 м було визнано у рівних частках за нею та відповідачами, на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 20 лютого 2007 року. Однак, відповідачі без дозвільних документів, без існуючого проекту, на неприватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка належить територіальній громаді м. Євпаторія, самовільно побудували над сараєм літ. «Ф» двоповерхову прибудову, в результаті чого площа забудови вказаного приміщення складає 68,7 кв.м.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 24 грудня 2013 року, з урахуванням ухвали Євпаторійського міського суду АР Крис від 04 лютого 2014 року про усунення описки, позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_6 житловим будинком літ. «У» у домоволодінні АДРЕСА_1 шляхом передачі їй ключів від житлового будинку літ. «У».

Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_8, своїми силами та за свої кошти, привести приміщення літ. «Ф», площею 68,7 кв.м. у первісний стан, відповідно до правовстановлюючих документів.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на корить ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 5000 грн.

В задоволені іншої частині позову - відмовлено.( а.с.90-91, 112)

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що до складу майна, власником якого є також ОСОБА_6, входить самочинно зведена будівля літ. «Ф», крім того будівництво вказаної будівлі вилося з відому позивачки, і за весь час будування, а саме за період 2007-2011 рік вона жодного разу не поскаржилася на те, що будівля літ. «Ф» якимось чином їй перешкоджає. Апелянт вказує на те, що знесення будівлі літ. «Ф» може привести к таким негативним наслідкам, як руйнування суміжних будівель, які мають спільні стелі з самочинною будівлею. Також вказує, що усі двері житлового будинку літ. «У» взагалі не мають замків та не запираються на ключ, а тому позивачі не створюють їй перешкод у користуванні будинком. На підставі викладеного просить суд задовольнити апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_10, третя особа Євпаторійська міська Рада, належним чином повідомлялися про дату судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення судової повістки (а.с. 130, 131, 126), ОСОБА_6 також повідомлена SMS-повідомленням, про що свідчить довідка про доставку SMS (а.с. 123), проте до суду не з'явилися. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення в частині вимог про усунення перешкод у користуванні житловим будинком літ. «У» та зобов'язуючі відповідачів передати позивачу ключі від літ «У», суд першої інстанції виходив з того, що вказана літера передана у користування позивачу, проте відповідачі не передали їй ключі від неї, у зв'язку з чим позивач зверталася з заявою до органів міліції.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Стосовно позовних вимог про приведення приміщення літ. «Ф» у первісний стан, шляхом знесення надбудованого другого поверху, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення зазначив, що позивачем та її представником у справі не доведено, що самочинний літ. «Ф» необхідно знести, та в яких розмірах. При цьому суд першої інстанції зазначив, що сарай літ. «Ф» був самочинним ще з 2007 року, тобто з відома позички, а тому у цій частині позову належить відмовити.

Однак, прийдя до вищенаведених висновків, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення зазначив, що відповідачів належить зобов'язати своїми силами та за свої кошти привести приміщення літ. «Ф», площею 68,7 кв.м. у первісний стан, відповідно до правовстановлюючих документів.

Колегія суддів вважає, що рішення в частині зобов'язання приведення приміщення літ. «Ф» у первісний стан, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є співвласниками по 13300 часток кожний у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 є батьками позивача ОСОБА_6

Відповідно до рішення Євпаторійського міського суду від 20 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 до Євпаторійської міської ради, КРП «БРТІ» м. Євпаторія про визнання права власності. За ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 визнано право власності на нерухоме майно в рівних частках по 13300 за кожним, а саме: літ «О» - двоповерховий житловий будинок літ. «О», загальною площею 125,2 кв.м., житловою площею 95,5 кв.м.; літ. «У» - двоповерховий житловий будинок, загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м.; сарай літ «Ф», розміром 7,60 х 3,70 м.; сарай літ «Х», розміром 2,30 х2,25 м.; двоповерховий літ. « 8» і « 53», загальною площею 61,1 кв.м.; надбудові літ. « 52а» і «52б», загальною площею 30,2 кв.м.; надбудову другого поверху в літ. «Г», приміщення № 4 площею 11,7 к.м., загальною площею 39,2 кв. м., що розташовані у квартирі АДРЕСА_1 у цілому. Зобов'язано КРП «БРТІ» м. Євпаторії провести відповідно правову реєстрацію права власності за ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 Вказане рішення набуло чинності ( а.с. 10).

Відповідно до рішення Євпаторійського міськсуду від 06 червня 2012 року встановлено порядок користування спільною частковою власністю між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6

У користування ОСОБА_7, ОСОБА_8 виділено двоповерховий житловий будинок літ. «О», загальною площею 125,2 кв.м, житловою площею 95,5 кв.м, надбудови літ. «52а» і «52б», загальною площею 30,2 кв.м., двоповерхові літ. « 8» і « 53», загальною площею 61,1 кв.м., квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 39,2 кв.м, житловою площею 27,7 кв.м, яка складається з приміщень: № 1 - передпокій, площею 3,9 кв.м, № 1-а- санвузол, площею 1,7 кв.м, приміщення № 2- кухня, площею 5,9 кв.м, приміщення №3, житлова кімната, площею 16,0 кв.м, надбудова в літ. «Г» - приміщення № 4, житлова кімната, площею 11,7 кв.м, сарай літ. «Х», що розташовані по АДРЕСА_1.

У користування ОСОБА_6 виділено житловий будинок літ. «У», загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м. по АДРЕСА_1.

У загальному користуванні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 залишені системи електропостачання, водопостачання та опалення домоволодіння АДРЕСА_1. Вказане рішення набуло чинності (а.с. 7-9).

Таким чином стосовно літ. «Ф», яка за рішенням суду від 20 лютого 2007 року є сараєм, порядок користування сторонами не встановлювався, а тому літ. «Ф» є спільною частковою власністю сторін.

Сарай літ. «Ф», розміром 7,60м х 3,70 м. реконструйовано, та на даний час є двоповерховою спорудою літ. «Ф», розміром 6,59 х 6,80 м., висотою 5,25 м. Вказані висновки зазначені у мотивувальній частині висновку судової будівельно-технічної експертизи № 99 від 29.11.2013 року ( а.с. 55, 58)

Відповідачі пояснили колегії суддів, що реконструкція літ. «Ф» проводилася на протязі 2007-2011 років, у тому числі і зі згоди ОСОБА_6, вони не заперечують що літ. «Ф» є самовільною. Відповідачі вказують, що між ними та їх донькою, позивачем ОСОБА_6, склалися неприязні стосунки, у зв'язку з негідною поведінкою ОСОБА_6 по відношенню до їх старшої доньки та до них самих.

На даний час, відповідно до рішення Євпаторійської міської Ради від 24 січня 2014 року № 6-5557, земельна ділянка площею 0,4714 га за адресою АДРЕСА_1 передана у власність ОСББ «Феміда 61» (а.с.134). ОСББ «Феміда 61» 17 лютого 2014 року отримано свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку ( а.с. 132).

Пред'являючи позов про зобов'язання відповідачів привести приміщення літ. «Ф» у первісний стан, шляхом знесення надбудованого другого поверху, позивач мотивувала свої вимоги тим, що літ. «Ф» є самовільною. Літер «Ф» стіною примикає до її житлового будинку літ «У», в результаті чого конструктивні елементи стіни її будинку пошкоджені, на стінах утворилися тріщини. Також позивач посилалася на те, що відповідачі звели сходи на другий поверх літ. «Ф», які перешкоджають вільному доступу до її будинку літер «У». Позивач обґрунтовуючи свій позов посилалася на положення статей 376, 391 ЦК України.

У правових позиціях Верховний суду України у розділі III «Право власності» зауважив, що стаття 376 ЦК України передбачає можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування і лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та у разу неможливості проведення відповідних перебудов або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення. За позовом фізичної особи таке рішення може бути ухвалене на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності нею факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення перешкод у інший спосіб.

Таким чином спірні правовідносини регулюються статтею 391 ЦК України.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження своїм майном.

У пункті 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» судам роз'яснено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Згідно із ст. 10 ЦПК України сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права подання позову про знесення самочинно збудованого об'єкту, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 99 від 29 листопада 2013 року, який проведено ТОВ «Інститут обліку та аудиту», порядок виконання будівельних робіт щодо надбудови другого поверху над сараєм літ. «Ф», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, не був дотриманий. (Вказаний порядок визначає процедуру виконання будівельних робіт: отримання документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою; повідомлення про початок виконання будівельних робіт до інспекції ДАБК, отримання дозволу на проведення будівельних робіт, проектна документація на будівництво та інше ( а.с.57-58)). Розміщення будівлі сараю літ. «Ф» з надбудовою другого поверху відносно інших споруд у домоволодінні відповідає вимогам ДБН 360-92**, але фактично будівля сараю літ. «Ф» за своїм цільовим призначенням не використовується. Щодо вимог до конструктивних елементів господарських будівель (сараїв), то чинними ДБН вони не регламентовані.( а.с. 53-65)

Інші висновки експертизи зазначені зі слів ОСОБА_6 А сама у п.2 експертного висновку зазначено, що « ОСОБА_6, з її слів, завдаються наступні перешкоди у володінні та користуванні належним нерухомим майном:

- у зв'язку з тим, що пішохідний прохід до будівель літ. «Ф» і літ. «У» здійснюється через єдиний ізольований прибудинковий дворик, та прохід до другого поверху житлового будинку літ. «У» здійснюється по металевим сходам, яким також користуються відповідачі, то з боку останніх їй здійснюються перешкоди у вільному доступі до свого житлового будинку літ. «У»;

- через відсутність вільного доступу до житлового будинку літ. «У» у незадовільній технічний стан прийшли приміщення будівлі ( з'явилися тріщини та ін.)» ( а.с. 61).

Таким чином, вищенаведені висновки не були встановлені експертом у ході проведення експертизи, а були зазначені лише зі слів позивача.

Колегія суддів приходить до висновку , що ОСОБА_6 не надано суду доказів, що через літер «Ф», їй створюються перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Позивачем не доведено, що у наслідок того, що літер «Ф» стіною примикає до її житлового будинку літ «У», конструктивні елементи стіни її будинку пошкоджуються.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідачів привести приміщення літ. «Ф» у первісний стан, належить скасуванню, оскільки має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи. У цій частині належить ухвалити нове рішення про відмову у позові про зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_8 своїми силами та за свої кошти привести приміщення літ. «Ф», площею 68,7 кв. м. у первісний стан, шляхом зобов'язання їх знести надбудову другого поверху над вказаним приміщенням сараю.

Також підлягає скасуванню рішення суду частині стягнення судового збору та витрат на проведення експертизи.

Ухвалюючи рішення в частині стягнення судового збору, суд першої інстанції застосував солідарне стягнення судового збору з відповідачів, що є помилковим, оскілки судових збір належить стягненню у рівних частках з кожного з відповідачів на корить позивача.

Судова будівельна-технічна експертиза була призначена за клопотанням позивача ОСОБА_6 (а.с. 39), ухвалою Євпаторійського міськсуду АР Крим від 09.08.2013 року. Оплата за проведення експертизи покладена на позивача ОСОБА_6 (а.с. 52).

Оскільки метою проведення експертизи було доведеність позовних вимог щодо знесення літ « Ф», а у задоволені вказаних вимог позивачу відмовлено, то підстав для стягнення понесених витрат не має. Таким чином, у стягненні судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи ОСОБА_6 належить відмовити.

У решті рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного і керуючись статтями 88, 303, 307, 308, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2013 року в частині зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_8 своїми силами та за свої кошти, привести приміщення літ. «Ф», площею 68,7 кв.м. у первісний стан, відповідно до правовстановлюючих документів, та в частині стягнення судового збору та витрат на проведення експертизи, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_6 про зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_8 своїми силами та за свої кошти привести приміщення літ. «Ф», площею 68,7 кв. м. у первісний стан, шляхом зобов'язання їх знести надбудову другого поверху над вказаним приміщенням сараю, - відмовити.

У стягненні судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. у рівних частках з кожного.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.