№ справи:121/10596/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.
№ провадження:22-ц/190/1579/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів: Ісаєва Г.А.Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
02 грудня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення грошей у розмірі 166 940 грн. 95 коп., як отриманих без достатньої правової підстави, посилаючись на положення ст.1212 ЦК України.
Вимоги мотивує тим, що за рішенням Апеляційного суду АР Крим від 06 лютого 2013 року визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 12 серпня 2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Застосовані правові наслідки недійсності правочину. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_6 на вказану квартиру. Підставою для визнання договору недійсним ОСОБА_7 зазначала, що вона вважала, що укладає договір довічного утримання.
Позивач ОСОБА_6 вважає, що має право на отримання від ОСОБА_7 витрат по угоді - договору довічного утримання, який на думку ОСОБА_7 фактично заключався, які складають 166 940 грн. 95 коп.
Звертаючись до суду з позовом, позивач одночасно заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_7
Клопотання мотивує тим, що існують достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 04 грудня 2013 року клопотання про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_7
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Апелянт ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8, належним чином повідомлялися про дату судового засідання, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення судової повістки на адресу ОСОБА_7 ( а.с. 40), та SMS повідомлення надіслане на адресу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 (а.с. 39), проте до суду не з'явилися. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності апелянта ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_6 та її представника, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка може здійснити відчуження належного їй майна, що зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Згідно до статей 151, 10 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ставить питання про стягнення з відповідача грошей у розмірі 166 940 грн. 95 коп., як отриманих без достатньої правової підстави, посилаючись на положення ст.1212 ЦК України (а.с. 2-5).
Ухвалою Ялтинського міськсуду від 04.12.2013 року відкрито провадження у справі ( а.с. 1).
У позовній заяві ОСОБА_6 поставила питання про забезпечення позову при цьому вона зазначила, що добровільно ОСОБА_7 відмовляється відшкодувати їй понесені витрати, та каже проте, що квартиру продасть та з неї нічого буде взяти, крім того на даний час у судовому порядку вирішується питання про зняття арешту з квартири для подальшої її реалізації, і розгляд питання про зняття арешту призначено на 10.12.2013 року. Позивач вважає, що неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду ( а.с. 5).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясував обсяг позовної вимог, дані про особу відповідач, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вказане відповідає пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.
Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог норм процесуального права, підстав до її скасування немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.
Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена відповідно до положень ст.ст. 323-325 ЦПК України.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.