Справа № 123/2759/14-ц

Номер провадження 6/123/180/2014

УХВАЛА

03.03.2014 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого судді - Діденка Д.О., при секретарі - Тімашовій М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що на виконанні у Київському ВДВС знаходиться виконавчий лист №2/0109/1631/2012 про стягнення з останнього заборгованості на користь ПАТ «Кліринговий дім» в розмірі 26396,24 грн. 24.05.2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка була отримана боржником 15.06.2012 р. Держаним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за адресою реєстрації боржника (19.10.2012 р., 05.02.2014 р., 12.02.2014 р.) за для перевірки майнового положення, однак потрапити до житлового приміщення не виявляється можливим у зв'язку з тим, що до житлового приміщення державного виконавця не пустили. У зв'язку з необхідністю виконавчих дій, просить вирішити питання про примусове входження до приміщення боржника ОСОБА_2

Згідно з ч.3 ст.. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла боржника.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Правилами ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлений порядок звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Пунктом 5 ст. 31 вказаного Закону встановлено, що належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Державним виконавцем не надано належних доказів того, що боржник викликався до виконавчих органів та не з'явився без поважних на то причин.

Також наявні в матеріалах справи акти від 05.02.2014 р., 12.02.2014 р., 19.10.2012 р. державного виконавця, відповідно до яких на момент виходу на адресу: АДРЕСА_1, двері ніхто не відчинив, що перешкоджає проведенню виконавчих дій - не є належним доказом, що свідчить про відмову ОСОБА_2 від одержання документів виконавчого провадження та, що він перешкоджає у доступі до жилого приміщення.

На підставі викладеного, суд вважає, що подання не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 376 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Діденко Д. О.