№ справи:106/7633/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г.

№ провадження:22-ц/190/991/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Куриленко О.С.

суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М.,

при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про захист особистих немайнових прав, про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для його задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 17 вересня 1993 року і свідоцтва про право власності на спадщину від 10 жовтня 1994 року, відповідачі є власниками квартири НОМЕР_1 в домоволодінні АДРЕСА_1.

Позивачі по справі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_6 на праві власності належить квартира НОМЕР_2, ОСОБА_7 на праві власності належить квартира НОМЕР_3, ОСОБА_8 на праві власності належить квартира НОМЕР_4.

Станом на час розгляду справи родиною ОСОБА_11 на стіні фасаду будівель 1/2 літ. «З» і літ. «Д» домоволодіння АДРЕСА_1, встановлені 3 камери візуального спостереження.

За висновком перевірки, проведеної ТОВ «САІВЕС-Безпечність», встановлено, що зазначені 3 відеокамери встановлені не скрито, є спеціальні попереджальні написи, відеоспостереження відбувається в режимі реального часу, без архівації відеоданих. Технічні характеристики (кут поворотів камери по горизонталі і вертикалі, а також загальний огляд об'єктиву камери) не дозволяють вести відео контроль за квартирами НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, з зазначених пунктів монтажу камер. Згідно наказів №17/17 від 29.11.2001 р. і №92/669 від 10.10.2006 р. Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємства СБУ, а також по признакам, визначеним листом СБУ №36/629 від 06.10.2004 р., встановлені пристрої не є спеціальними технічними засобами і не заборонені для використання приватними особами в особистих побутових потребах.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

Під поняття «фото-, кіно-, теле- чи відео зйомка» підпадає процес фіксації фактів на відповідний фото-, кіно-, теле- чи відеоносій.

Так, власник пристрою не має права знімати своїх сусідів на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівки без їх згоди, але використовувати технічні засоби, в тому числі й телекамери, для контролю та спостереження, що встановлюється з метою охорони будинку, квартири біля входу до них має право, без фіксації на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку (тобто без зберігання інформації для її використання).

Позивачі не надали суду жодних належних доказів на підтвердження факту порушення права на недоторканість особистого життя через встановлення та експлуатацію відповідачами камер спостереження, не довели, що відповідачі спостерігають за їх приватним життям, що вони здійснюють збирання конфіденційної інформації.

Таким чином, відео нагляд встановлено відповідачами виключно з метою створення безпечних умов проживання і цим права сусідів по загальному двору не порушуються, навпаки, в приватне життя громадян вони не втручаються, оскільки приватне життя відбувається в їх квартирах,а не на території загального двору.

Встановлення та експлуатація відповідачами камер відеоспостереження не порушує законних прав та свобод позивачів.

Фактично, між сторонами по справі склалися неприязні стосунки і відповідачі встановили камери візуального спостереження для створення безпечних умов для зберігання свого майна.

Висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позову, відповідає вимогам закону та підтверджено матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не надають підстав для зміни судового рішення.

Виходячи з встановленого, правова позиція суду першої інстанції по справі є правильною, а рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: