Справа № 22-а-105-Ф/08р. Головуючий у першій інстанції Трубніков ЮЛ.
Суддя-доповідач Полянська В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - Моісеєнко Т.І.,
суддів - Полянської В.О., Іщенка В.І.,
при секретарі - Брежнєвій O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу за адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про визнання недійсним розпорядження про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим і просив визнати недійсним розпорядження № 161073 від 18 жовтня 2007 року, зобов'язати УПФУ в Ленінському районі АР Крим провести перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01 липня 2004 року по 02 жовтня 2006 року.
Вимоги мотивовані тим, що УПФУ в Ленінському районі незаконно відмовило йому в перерахунку призначеної пенсії за тих підстав, що в нього відсутній страховий стаж за 24 місяці, оскільки адміністрація виробничого підприємства Щолкінське водопровідно-каналізаційне господарства має заборгованість перед Пенсійним фондом і не сплачувала страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період його роботи з 01 липня 2004 року до 02 жовтня 2006 року. Позивач вказує, що згідно довідки, яку він отримав від адміністрація ВП Щолкінського ВКГ з його заробітної плати кожний місяць стягувалися обов'язкові внески до пенсійного фонду. Тобто він свої обов'язки відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконав.
Постановою Ленінського районного суду АР Крим від 08 листопада 2007 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано працівників Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням часу роботи в ВП Щолкінське ВКГ за час з 01 липня 2004 року по 02 жовтня 2006 року. Розпорядження УПФУ в Ленінському районі АР Крим № 161073 від 18 жовтня 2007 року визнано недійсним.
В апеляційній скарзі УПФУ в Ленінському районі АР Крим просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки страхові внески за період роботи позивача з 01 липня 2004 року по 02 жовтня 2006 року в ВП Щолкінське ВКГ не були своєчасно перераховані роботодавцем до пенсійного фонду не з його вини, то згідно вимог ст. 46 Конституції України він має право на соціальний захист.
З такими висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки він зроблений на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07 вересня 2003 року, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового сажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що після призначення у 1994 році ОСОБА_1. пенсії за віком, він продовжував працювати.
Розпорядженням УПФУ в Ленінському районі АР Крим № 161073 від 18 жовтня 2007 року позивачеві було відмовлено в черговому перерахунку призначеної пенсії по стажу з підстав відсутності 24 місяців страхового стажу на час перерахунку.
Проте з згідно довідки (форма ОК-2) наданої ВП Щолкінське ВКГ вбачається, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період роботи позивача з 01 липня 2004 року до 02 жовтня 2006 року роботодавцем, стягувались із заробітної плати. Тобто свої обов'язки перед Пенсійним фондом позивач виконував належним чином.
Матеріали справи містять докази того, що страхувальник ВП Щолкінське ВКГ має заборгованість перед Пенсійним фондом починаючи з липня 2004 року по наступний час.
Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначений порядок нарахування, вирахування й сплати страхових внесків, стягнення заборгованості по цих внесках, а також придбання права й порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно ст. 18 Закону страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем і підлягають сплаті не залежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону суми страхових внесків вчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, встановлені ст. 20 дійсного Закону, вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені й застосуванням фінансових санкцій.
Статтею 106 Закону передбачені фінансові й штрафні санкції, що застосовуються територіальними органами Пенсійного фонду до страхувальників, які порушують вимоги ст. 18 дійсного Закону.
Проте з матеріалів справи не вбачається, що до ВП Щолкінське ВКГ за несплату страхових внесків відповідачем були застасовани будь-які санкції, встановлені ст. ! 06 Закону.
З оглядом на вищенаведене вбачається, що будь-якої вини з боку позивача щодо несвоєчасної спати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не встановлено.
І оскільки пенсія за віком є одним з видів соціального захисту, право на яке громадянину гарантується ст. 46 Конституції України, то суд обгрунтовано дійшов висновку про необхідність усунення порушених прав позивача.
Відповідно до ст. 8 Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії, тобто захист прав громадян безпосередньо на підставі Конституції гарантується. Відмова у перерахунку пенсії по стажу за відсутності вини позивача є обмеженням його конституційних прав громадянина, що прямо заборонено ст. 64 Конституції України.
Колегія суддів вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і встановив обставини по справі, надав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував закон, який їх регулює, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст. 159 КАС України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає.
Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198 п.1 ч. 1 200, 205 п.1 ч. 1, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.