ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/11112/13-ц
05.03.2014 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді Іщенка І.В., за участі секретаря Катарової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі СП ПАТ «ДТЕК Крименерго» СМЕМ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 1211,68 гривень
в с т а н о в и в :
Звертаючись до суду ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі СП ПАТ «ДТЕК Крименерго» СМЕМ (далі Крименерго) просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі відповідачі) заподіяну шкоду у розмірі 1211,68 гривень. Позов мотивований тим, що при проведенні перевірок дотримання вимог Закону України «Про електроенергетику» в будинку по АДРЕСА_2, представниками Крименерго встановлений факт самовільної заміни приладу обліку, у зв'язку з чим був складений акт від 24 травня 2012 року № 228706, де зафіксовані вищевказані порушення, та була визначена вартість безобліково використаної та не сплаченої електроенергії, яку просив стягнути з відповідачів, а також стягнути понесені ними судові витрати по справі. Наголошує, що такими діями відповідачів, було спричинено шкоду, яку відповідачі добровільно відмовляються відшкодувати.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав листа про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 40).
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 27-39).
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що виниклі між сторонами правовідносини регулюються Главою 82 ЦК України.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (далі Правил), в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику», споживачами електроенергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, які використовують енергію для власних потреб на підставі договорів про її продаж та купівлю.
Згідно з Правилами користування електричною енергією для населення, ці правила застосовуються для врегулювання правовідносин між споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
При цьому об'єкт споживача електричної енергії - це житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.
Відповідно до пункту 48 Правил, відповідальність за порушення правил користування електричною енергією також несе споживач, у тому числі за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
У відповідності до частини 1 статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказуванню.
За правилами частини 1 статті 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59 ЦПК).
Юридична заінтересованість позивача у цивільному процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що на даного відповідача має бути покладено відповідальність.
Судом встановлено, що в ході перевірки будинку по АДРЕСА_2, було виявлено факт самовільної заміни приладу обліку, про що був складений акт від 24 травня 2012 року № 228706 (а.с. 5-6). Акт складено в присутності відповідача ОСОБА_2 Обставини, за яких в акті було зазначено прізвище ОСОБА_2, не викладені в акті. Рапорти рейдової бригади, або інші документи, з цього приводу відсутні в матеріалах справи (а.с. 11, 14).
Позивач не надав доказів на підтвердження укладення договору з відповідачами на споживання електричної енергії в будинку. Як зазначено в самому акті, особовий рахунок відкритий на ОСОБА_3 ( а.с. 5,9).
Відомостей про те, що будинок належить відповідачам на праві власності чи користуванні у справі не має.
Відповідач ОСОБА_2 в будинку не зареєстрована, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 20).
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в будинку по АДРЕСА_2, але доказів його постійного проживання за вказаною адресою, суду надано не було (а.с. 21).
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
Таким чином, у розумінні статті 1 Закону України «Про електроенергетику» та Правил, відповідачі не є споживачами електричної енергії в будинку по АДРЕСА_2.
Само по собі складення акту про порушення правил користування електричною енергією відносно осіб, з якими не укладено договір про постачання електричної енергії та про яких немає відомостей про те, що вони є її споживачами, не може свідчити про те, що саме вони повинні нести відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.
За таких обставин, у суду не має підстав для задоволення позову Крименерго до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованої електроенергії.
Всупереч вимогам статті 60 Цивільного процесуального кодексу України доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
На підставі статей Закону України «Про енергопостачання», керуючись статтями 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Крименерго» в особі СП ПАТ «ДТЕК Крименерго» СМЕМ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 1211,68 гривень відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: І. В. Іщенко