Справа №308/6002/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.,
суддів - Власова С.О., Фазикош Г.В.,
при секретарі - Чучка Н.В.,
за участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона із відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбу з 24.09.1988 року. За час спільного проживання у 2002 році чоловік отримав у власність земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці вони з чоловіком за спільні сімейні кошти побудували будинок, готовність якого на даний час складає 60 відсотків. Чоловіком було створено приватне підприємство «Ген Буд», згідно статуту якого підприємство не відповідає за зобов'язаннями засновника, а останній - за зобов'язаннями підприємства. У кінці березня 2013 року, виявила, що ОСОБА_2 19.04.2010 року, як директор ПП «Ген Буд» уклав кредитний договір з ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» на отримання 205000,00 грн. кредиту. Крім того, 22.04.2010 року відповідач уклав з банком договір іпотеки та виступив поручителем ПП «Ген Буд» за вказаним вище договором кредиту. Предметом іпотеки за договором є земельна ділянка, площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Ужгородського району та незавершений будівництвом житловий будинок, готовність якого 60%. Загальна вартість предмета іпотеки складає 718 218 грн. Як співвласник будинку, в нотаріальній конторі вона не давала згоду на укладення чоловіком цього договору іпотеки.
Посилаючись на вказане просить визнати недійсним договір іпотеки №02-4/4з-45 від 22.04.2010 року, який був укладений між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі № 47 та додаткові угоди до вказаного договору іпотеки від 26.04.2013 року та 17.05.2012 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.
Визнано недійсним договір іпотеки №02-4/4з-45 від 22.04.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 47 та додаткові угоди до вказаного договору іпотеки від 26.04.2011 року та 17.05.2012 року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» на користь ОСОБА_4 114 грн. 70 коп. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, представник ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», подав апеляційну скаргу, якою просить рішення Ужгородського міськрайонного міськрайонного суду Закарпатської області від 1 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апелянта мотивовані тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення необґрунтовано з порушеннями норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановивши обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, а тому вважає, що рішення підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача та відповідач ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи - позивач із відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбу з 24.09.1988 року. За час спільного проживання у 2002 році її чоловік отримав у власність земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці вони з чоловіком за спільні сімейні кошти побудували будинок, готовність якого на даний час складає 60 відсотків. Чоловіком було створено приватне підприємство «Ген Буд», згідно статуту якого підприємство не відповідає за зобов'язаннями засновника, а останній - за зобов'язаннями підприємства. У кінці березня 2013 року позивач виявила, що ОСОБА_2 19.04.2010 року, як директор ПП «Ген Буд» уклав кредитний договір з ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» на отримання 205000,00 грн. кредиту. Крім того, 22.04.2010 року відповідач уклав з банком договір іпотеки та виступив поручителем ПП «Ген Буд» за вказаним вище договором кредиту. Предметом іпотеки за договором є земельна ділянка, площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та незавершений будівництвом житловий будинок, готовність якого 60%. Загальна вартість предмета іпотеки складає 718 218 грн. Як співвласник будинку, в нотаріальній конторі вона не давала згоду на укладення чоловіком цього договору іпотеки.
Однак, згідно діючого на час укладення договору законодавства не потрібно було згоду дружини ОСОБА_4 на укладення такого правочину.
Закон України від 11 січня 2011 року № 21913-VI "Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя" набрав чинності 8 лютого 2011 року, тобто після укладення договору.
Колегією не береться до уваги Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.05.2013 року по справі № 308/6419/13ц, згідно якого будинок АДРЕСА_1, готовністю 60% визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2, оскільки таке винесене після укладення оспорюваного договору іпотеки.
Таким чином, судом першої інстанції невірно застосовано норму законодавства, яка набрала чинності після настання юридичного факту - укладення договору іпотеки, оскільки згідно з ч.ч.1, 2 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотньої дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Такі підстави в даному спорі відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи та суперечать матеріальному закону.
Відповідно до ст.309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права, та недоведеності позивачем позову є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2013 року, - скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: