ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/691/14-а
04.03.2014 року м. Сімферополь
суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Гулевич Ю.Г. розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АРК та Головного Управління МВС України в АРК про визнання дій протиправними та зобов,язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 просить винати дії ГУ МВС України в АР Крим, щодо направлення до ГУ ПФ України в АР Крим уточненої довідки про грошове забезпечення позивача з незаконно скасованими відсотками надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії, протиправними, визнати дії ГУ ПФУ в АР Крим, щодо встановлення позивачу неналежного розміру пенсії, протиправними, зобов'язати ГУ ПФУ в АР Крим обчислити пенсію позивачу з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, що становить 2446,13 грн., враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 04 квітня 2006 року, з 15 квітня 2010 року, зобов'язати ГУ ПФУ в АР Крим виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством відповідно до ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 04 квітня 2006 року, з 15 квітня 2010 року, зобов,язати відповідача провести та нарахувати індексацію пенсії позивачу. Вимоги мотивовані тим, що позивача 30.11.2007 року звільнена зі служби в органах внутрішніх справ України. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становіть: 18 років 06 місяців 09 днів, у пільговому - не має, загальний трудовий стаж складає: 27 років 03 місяці 19 днів. На час звільнення розмір ії грошового забезпечення складав 5463,75 ггн. та складався з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 110,00 грн., оклад за спеціальним званням - 125 грн., надбавка за вислугу років (30%) - 70,50 грн., надбавка за особливі умови (50%) - 117,50 грн., надбавка по приказу Президента (100%) - 305,50 грн., надбавка за безперервну службу (50%) - 364,25 грн., премія (200%) - 2185,50 грн., що підтверджується грошовим атестатом № 37 від 03.12.2007 року майора міліції ОСОБА_1 З 01.12.2008 року ГУ ПФУ в АР Крим позивачу призначена пенсія за вислугу років у сумі 934,38 грн. виходячи з грошового забезпечення у сумі 1796,88 грн. У жовтні 2013 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в АР Крим із заявою про проведення перерахунку пенсії та пояснення причин не нарахування пенсії в повному обсязі.
Листом від 02.12.2013 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, пояснив що діяв виключно на підставі документів наданих ГУ МВС України в АР Крим. ГУ МВС України в АР Крим, була надана довідка від 23.04.2008 про ії грошове забезпечення в новому розмірі, а саме: посадовий оклад - 600 грн., оклад за військовим званням - 125 грн., відсоткова надбавка за вислугу років - 30% - 217,50грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 44,3%-417,53 грн., премія - 19,4% - 263,85 грн., основний розмір пенсії за вислугу років склав 844,42 грн.
Далі, 06.05.2009 ГУМВС України в АР Крим була надана уточнена довідка про ії грошове забезпечення для проведення перерахунку пенсії, згідно Постанови № 1294 (яке на сьогоднішній день скасовано і не є діючим) і на підставі зазначеної довідки ГУ ПФУ в АР Крим з 01.01.2008 року був проведений перерахунок пенсії в уточненому розмірі виходячи з грошового забезпечення у сумі 1590,38 грн. , а саме: посадовий оклад - 600 грн., оклад за військовим званням - 125 грн., відсоткова надбавка за вислугу років - 30 % - 217,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 43 % - 405,28 грн., премія -18%о- 242,60 грн., Основний розмір пенсії за вислугу років склав 827,00 грн. Таким чином розмір пенсії позивача на сьогоднішній день становить 1175,06 грн.
У грудні 2013 року позивач звернулася до ГУ МВС України в АР Крим з проханням роз'яснити, на якій підставі, в порушення чинного законодавства, в розрахунок не включені щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія в розмірах, встановлених законодавством на день виникнення права на пенсію.
У відповіді ГУ МВС України в АР Крим вказано, що додаткові види грошового забезпечення, такі як надбавка за виконання особливо важливих завдань та премія враховувались при перерахунку грошового забезпечення з січня 2008 року в середніх розмірах, які фактично виплачені з січня 2008 року по структурним підрозділам МВС України.
Ч.3 ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Оклад за посадою, спеціальне звання, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія мені встановлені відповідно до Постанови КМ України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу МВС України №499 від 31.12.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ були внесені зміни до статті 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», а саме: в частині третій слова «за останньою штатною посадою перед звільненням» виключити та доповнити словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (справа, щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ до ч. З ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» визнані такими, що не відповідають Конституції України - є неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія ч.3 ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 28 грудня 2007 року втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року, а тому на час звільнення позивача зі служби в органах МВС підлягали застосуванню норми ч.3 ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 04.04.2006 року.
Від відповідача ГУ ПФУ в АРК надійшли заперечення проти позову, також відповідач вважає, що позивачем пропущені сроки для звернення до суду з позовом.
Від відповідача ГУ МВС України в АРК надійшли письмові заперечення проти позову.
У відповідності до положень ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Оцінивши обставини у справі, приходжу до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Згідно ч.І ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Ч.2 ст.99 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позові ОСОБА_1 просить забовязати провести їй перерахунок пенсії та виплатити суму пенсії з 15 квітня 2010 року. З позовом до суду позивач звернулась 21.01.2014 року.
При цьому, позивач не вказує поважні причини пропуску строку звернення до суду, які б об'єктивно заважали йому звернутися до суду у період з 15.04.2010 року по 21.01.2014 року та не просить поновити пропущений строк.
Ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України). Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкритгя провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (частина 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Пенсія позивачу була призначена з 01.12.2007 року, перерахунок пенсії проведено з 01.01.2008 року. Оскільки виплати пенсії є періодичними платежами, а нормативно-правові акти є загальнодоступною інформацією про порушення своїх прав та законних інтересів позивач міг дізнатись на момент отримання пенсії у 2008-2009 рр. З позовом до суду позивач звернулась 21.01.2014 року.
Крім того, звернення позивача до ГУ ПФУ в АРК із заявою про проведення перерахунку пенсії та сплати певної суми грошей за минулий час не є досудовим порядком вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, і, таким чином, не впливає на дату з якої позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав та інтересів і з якої розпочався перебіг строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до суду, ним не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,99,100, 183-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АРК та Головного Управління МВС України в АРК про визнання дій протиправними та зобов,язання вчинити певні дії- залишити без розгляду у зв,язку з пропуском сроку звернення до суду.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя в 10 - денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя: Ю. Г. Гулевич