ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2014 рокуСправа №827/3021/13-а
15 год. 16 хв.
м. Севастополь
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі судового засідання - Матвєєвої М.С.,
за участю: представника позивача, публічного акціонерного товариства "Севастопольська міська друкарня", Сергєєва Віктора Олександровича, довіреність б/н від 18.09.2013 р.;
представника відповідача, Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя, Тріфонової Надії Григорівни, довіреність № 6706/07 від 09.12.2013 р.;
представника відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, Дібрівської Ганни Анатоліївни, довіреність № 1876/09 від 11.03.2013 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Севастопольська міська друкарня" до Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Севастопольська міська друкарня" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання дій щодо нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 з квітня 2013 по травень 2014 р. протиправними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла віку 55 років, що являє собою правоприпиняющий юридичний факт, який тягне за собою припинення правовідносин з відшкодування пенсії ОСОБА_5 та відповідне зобов'язання перед відповідачем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.12.2013 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування вимог. Зазначив, що позивач відшкодував Пенсійному Фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_5 з 19.11.2007 по 18.11.2012 р. Крім того, з 28.04.2013 р. правовідносини між Пенсійним фондом України та платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регулюються по новому, однак на позивача норми цього закону не розповсюджуються, оскільки вони поширюються на ті відносини, які виникнуть після набрання ним чинності, а також на ті відносини, котрі існували до цього моменту, проте тривають і надалі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у запереченнях. Обґрунтовує свої заперечення тим, що органи Пенсійного фонду України щорічно до 20- числа січня місяця поточного року надсилають відповідному платнику повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. У випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це платників в місячний термін з моменту виникнення таких обставин. УПФУ Гагарінського району направило повідомлення про зміну розміру відшкодування пільгової пенсії до УПФУ Ленінського району, у якому позивач перебуває на обліку та сплачує внески, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у запереченнях. Зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" від 04.04.2013 р. № 184, який набув чинності 28.04.2013 р., внесені зміни в абз. 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до цих змін, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років, тобто, після набрання чинності Закону України № 184, Управлінням виставлено розрахунок сум по відшкодуванню пільгової пенсії з квітня по жовтень 2013 року. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неприбуття в судове засідання, або про поважність причин неприбуття, суд не повідомила. Заяв щодо розгляду справи за відсутністю позивача до суду не надходило (а.с. 127).
Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що публічне акціонерне товариство "Севастопольська міська друкарня" (далі ПАТ "Севастопольська міська друкарня") зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя як юридична особа 07.04.1997 р. та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.07.1996 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (якій діяв на момент виникнення спірних правовідносин) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженій постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.
З 19.11.2007 позивач відшкодовує відповідачу витрати на виплату та доставку пенсії громадянці ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1).
Згідно з вказаними нормами законодавства таке відшкодування мало бути закінченим 18.11.2012 р.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя (далі УПФУ Ленінського району), відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підтвердило розрахунком на 2013 рік, що позивач не повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_5 (а.с. 9).
Однак, 18.11.2013 р. УПФУ Ленінського району направило на адресу ПАТ "Севастопольська міська друкарня" повідомлення, яким визначений розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за листопад 2013 року у розмірі 8818,87 грн.
Щомісячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 01.12.2013р. складає 2456,81 грн. (а.с.10).
Також направлений розрахунок про розмір фактичних виплат та доставку пенсії ОСОБА_5 за квітень 2013 року у сумі 104,30 грн., за травень 2013 року у сумі 1042,96 грн., за червень 2013 року у сумі 1042,96 грн., за липень 2013 року у сумі 1042,96 грн., за серпень 2013 року у сумі 1042,96 грн., за вересень 2013 року у сумі 1042,96 грн., за жовтень 2013 року у сумі 1042,96 грн. (а.с. 11-17).
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що 28.04.2013 р. набрав чинності Закон України № 184 "Про внесення змін до деяких актів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" (далі Закон № 184), яким внесені зміни в абз. 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до цих змін, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років, тобто правовідносини між Пенсійним фондом України та платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регулюються відповідно до Закону № 184, але дія цього Закону не поширюється на ті відносини, котрі існували до 28.04.2013 р.
Таким чином, ПАТ "Севастопольська міська друкарня" правомірно припинив відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.11.2012 р., що підтверджується фактичним обставинам справи, встановленими під час судового засідання.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідачів про те, що відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний вік жінок, які народилися до 1961 року поступово збільшений, а тому ОСОБА_5 має право на призначення пенсії за віком в 56,6 років, тобто в травні 2014 року, оскільки згідно з преамбулою вказаного Закону він визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, тоді як предметом спору у даній справі є правомірність нарахування позивачу витрат на виплату і доставку пенсій відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктом 1 статті 2 якого чітко визначено, що вказані фактичні витрати нараховуються до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суд звертає увагу, що зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, в свою чергу відповідачі не довели правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Севастопольська міська друкарня" задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя щодо нарахування Публічному акціонерному товариству "Севастопольська міська друкарня" збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 з квітня 2013 року по травень 2014 року протиправними.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Севастопольська міська друкарня" судові витрати у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 18.02.2014 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Мінько