Справа № 119/9373/13-ц

2/119/322/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року м. Феодосія

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Микитюк О.А.

при секретарі Касянюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства «Вода Криму» в особі Феодосійської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач користується послугами з водопостачання та водовідведення, проте частково здійснює оплату за отримані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1494,48 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, просить поновити пропущений строк звернення до суду, а причини пропуску визнати поважними, оскільки підприємство має великий обсяг клієнтів, які не сплачують заборгованість, у зв.язку з чим у них наявні заборгованість в сумі 9 млн. грн., що позбавляло їх можливості сплатити судовий збір для звернення до суду, крім того просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 229,40 грн..

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснивши, що відповідач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, однак надані послуги оплачував частково. Щодо об,єднання квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 йому нічого не відомо, оскільки відповідач до них із заявами про об,єднання рахунків не звертався і не надавав інформації про прийняте рішення виконкому. Рахунок на кв. АДРЕСА_1 закритий у зв,язку з погашенням боргу. В судове засідання 06 березня 2014 року не з,явився, надав заяву, в якій заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив справу розглянути в його відсутність, позов задовольнити.

Відповідач в попередніх судових засіданнях позовні вимоги визнав частково, пояснив, що дійсно є користувачем послуг, наданих позивачем, оплачував їх частково, однак пояснив, що рішенням виконкому в 2007 році йому було додатково надано житлову площу - АДРЕСА_1. За квартирою рахувався борг в сумі 436,21 грн., який він на вимогу позивача оплатив, хоча борг належав попереднім користувачам. Просив зарахувати оплачену суму в суму боргу, яку просять з нього стягнути на сьогодні, оскільки він не повинен оплачувати борги інших осіб. В судове засідання 06.03.2014 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причин відсутності не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи не надав.

Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 і є абонентом Кримського Республіканського підприємства «Вода Криму» (особовий рахунок НОМЕР_2). Відповідач користуються послугами по водопостачанню та водовідведенню, що надаються позивачем, про що свідчить укладений договір про погашення заборгованості від 13 жовтня 2011 року № 1383 про погашення заборгованості із застосування розстрочки.

Користуючись наданими позивачем послугами, відповідач протягом квітня 2002-квітень 2012 року року сплачував послуги частково, у зв,язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1494,48 грн., що підтверджується даними особового рахунку НОМЕР_2.

На підставі рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 943 від 09 липня 2007 року звільнену квартиру АДРЕСА_1 у вище вказаному будинку приєднано до суміжної квартири АДРЕСА_2, в якій проживає відповідач. Із заявою про укладення договору з урахуванням наданого житла ОСОБА_1 до позивача не звертався і до відома позивача не доводив інформацію про об,єднання квартир. Ці обставини відповідачем підтверджені в судовому засіданні. Із заявою про взаєморозрахунок відповідач звернувся до позивача в березні 2014 року.

Правовідносини сторін регулюються статтями 526, 901-903 Цивільного кодексу України, статтею 68 Житлового кодексу України, ст.. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання».

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до частини першої статті 68 Житлового кодексу України, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наймач зобов,язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги; споживач зобов,язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

На підставі ст. 22 Закону України № 2918-ІІІ від 10.01.2002 року «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту та частини 2 статті 642 ЦК України, з урахуванням того, що позивач надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач, у свою чергу їх приймали та претензій щодо їхньої якості не заявляли, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин статті 526, 610, 614 ЦК України, які регламентують загальні умови виконання зобов'язання та правові наслідки та відповідальність за порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» водопостачання відноситься до комунальних послуг, а відповідачі як наймач житла є споживачем послуг з водопостачання та зобов'язаний оплачувати вказані комунальні послуги.

Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1494,48 грн.

Суд не вбачає правових підстав для проведення взаєморозрахунків і зарахування в суму боргу суми сплаченої відповідачем в погашення заборгованості за інших осіб.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд розподіляє судові витрати у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІДН НОМЕР_1) на користь КРП «Вода Криму» в особі Феодосійської філії заборгованість в сумі 1494,48 грн. та судові витрати в сумі 229,40 грн., а всього 1723,88 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий (підпис) О.А. Микитюк

копія вірна: суддя- секретар-