УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/255/14Головуючий суду першої інстанції:Чулуп О.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
"26" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В., Кустової І.В.,
при секретарі Броніковській М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів у розмірі 23 979 грн та 3 відсотків річних в розмірі 2 638 грн, а всього - 26 617 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що 25 березня 2010 року позивач та ОСОБА_4 домовились про покупку позивачем автомобіля ВАЗ 21093, який належить матері відповідача - ОСОБА_5
На виконання вказаної домовленості позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США, про що було складено розписку. Оскільки, договір купівлі-продажу у встановленому порядку укладений не був, позивач вважає, що у відповідача виник обов'язок повернути грошові кошти, одержані як аванс, з урахуванням 3 відсотків річних за час прострочення.
Ухвалою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2013 року до участі у справі залучена ОСОБА_5 як співвідповідач (а.с. 27).
Рішенням Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений частково - стягнуто на його користь з відповідача ОСОБА_4 23 979 грн; в решті вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
У апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.
Так апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розписка від 25 березня 2010 року є неналежним доказом у справі, оскільки дана розписка була складена позивачем, при цьому, відповідач заперечував факт її підписання. Судом не врахована наявність в діях позивача ознак кримінального злочину
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду в частині відмови у позові до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів та відмови у позові про стягнення 3 відсотків річних не оскаржується.
Згідно з статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв'язку з відсутністю доказів укладення між сторонами у встановленому порядку договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля, сплачені позивачем грошові кошти в розмірі 3000 доларів США (еквівалент 23 979 грн) є авансом, вони повинні бути повернені позивачу відповідачем ОСОБА_4
Колегія судів погоджується з вказаним висновком суду, оскільки він відповідає матеріалам справи фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки ВАЗ модель 21093, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належав на праві власності ОСОБА_5
Зміст розписки від 25 березня 2010 року від імені ОСОБА_4, свідчить про отримання останнім від позивача 3000 доларів США за проданий автомобіль ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 (оригінал розписки а.с. 14).
Матеріали справи свідчать також про те, що 25 березня 2010 року ОСОБА_5 видала на ім'я позивача - ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність на право розпорядження вказаним автомобілем.
На підставі вказаної довіреності ОСОБА_3 12 лютого 2013 року зняв автомобіль з обліку в ВРЕВ ДАЇ та продав його іншій особі - ОСОБА_7 за яким у подальшому і був зареєстрований цей автомобіль (а.с. 45-48).
Рішенням Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2013 року, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, задоволений позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у розмірі 20 056, 50 грн за проданий автомобіль у зв'язку з неповерненням повіреним (ОСОБА_3) довірителеві (ОСОБА_5) одержаного на виконання доручення (а.с. 45-48, 52, 69-70).
Аналіз фактичних обставин справи та наданих доказів дозволив суду першої інстанції дійти обґрунтованого висновку про те, що за відсутністю доказів укладення між сторонами у встановленому порядку договору купівлі-продажу автомобіля, сплачені позивачем грошові кошти в розмірі 3000 доларів США (еквівалент 23 979 грн) є авансом та підлягають поверненню відповідачем ОСОБА_4, яким ці кошти отримані.
Довід апеляційної скарги про те, що розписка від 25 березня 2010 року від імені ОСОБА_4 про отримання останнім від позивача 3000 доларів США за проданий автомобіль не є належним доказом з урахуванням того, що сам текст розписки виконаний позивачем, а відповідач заперечує підписання цієї розписки, не може бути прийнятий до уваги, оскільки вказані обставини були ретельно досліджені судом першої інстанції, доказам дана належна оцінка. Висновок суду про те, що складення тексту розписки та фіксація його умов на письмовому носії однією стороною, в даному випадку позивачем, не суперечить вимогам закону та правилам ділового обороту, є правильним. Підписання розписки саме відповідачем підтверджується його особистими письмовими поясненнями у справі, згідно яких між сторонами була досягнута домовленість про продаж автомобілю за 5000 доларів США, на виконання якої відповідачем 25 березня 2010 року був отриманий аванс у розмірі 3000 доларів США, та видана розписка про отримання цієї суми, останні 2000 доларів США не сплачені позивачем ( а.с.21).
Посилання відповідача на те, що при підписанні розписки він не усвідомлював значення своїх дій, оскільки знаходився у стані сп'яніння, були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження.
Фактичні обставини справи та надані докази спростовують довід апеляційної скарги про те, що отримані відповідачем грошові кошти не підлягають поверненню, оскільки позивача слід вважати власником придбаного ним автомобілю.
Згідно з пунктами 3, 5 та 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Довід апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції наявності в діях позивача ознак кримінального злочину, не заслуговує на увагу, як не підтверджений належними доказами.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін оскарженого рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова