Справа № 101/184/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі головуючого судді Ізотенка Д.О., при секретарі Баєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушті цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування, припинення права на частку у спільній власності, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора АР Крим про визнання права власності в порядку спадкування, припинення права на частку у спільній власності, визнання права власності.
Позов вмотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_6.
За життя їй належала 1/7 частка домоволодіння АДРЕСА_1 Так само їй належала на праві спільної сумісної власності частина земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою.
Після її смерті позивач, в установленому порядку прийняв спадщину, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку немає. Після закінчення шестимісячного терміну позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння і частину земельної ділянки, проте йому було відмовлено з підстав ненадання оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно.
Так само до складу спадщини входить і частина земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку, проте в ньому не вказані частки співвласників у праві спільної власності.
Позивач вказує, що він прийняв спадщину, але отримати правовстановлюючий документ у нотаріуса і здійснити державну реєстрацію свого права, що відповідно до статей ЦК України є обов'язковою умовою набуття права власності на спадщину, до складу якого входить нерухоме майно, він не може, а тому змушений звертатися до суду.
Співвласником домоволодіння та земельної ділянки так само є і відповідач, ОСОБА_2
Відповідач постійно проживає за іншою адресою, належною йому часткою домоволодіння або земельної ділянки він не користується. Фактично в домоволодінні проживали тільки позивач зі своєю сім'єю.
Позивач вказує, що за своїми технічними особливостям домоволодіння не може бути розділене, так як в домоволодінні є тільки один вхід, один підхід і під'їзд до земельної ділянки, частка в майні відповідача, є незначною і не може бути виділена в натурі, розділ домоволодіння або частки відповідача є неможливим.
З огляду на те, що позивач проживає в домоволодінні зі своєю сім'єю, спільне користування будинком з відповідачем, є неможливим. У зв'язку з тим , що відповідач постійно проживає за іншою адресою в домоволодінні, яке належить йому на праві власності, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам його сім'ї.
Земельна ділянка належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності та припинення права на його частку можливе лише після визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку визначено Законом і відповідає розміру часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння. Отже, позивач вважає, що розмір частки відповідача у праві власності на земельну ділянку відповідає 1/7 частці земельної ділянки. Позивач вважає, що таким самим чином слід визначити розмір частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Просить суд, визнати 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, спадковим майном після її смерті.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6. Визначити розмір частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, у вигляді 1/7 частки. Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/7 частку земельної ділянки. Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1 Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1 Визначити розмір частки ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, у вигляді 1/7 частки. Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/7 частку земельної ділянки.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши заяву в якій зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 він визнає в повному обсязі, обставини викладені у позовній заяві відповідають дійсності. Після отримання ним позову сторони мирним шляхом врегулювали спір, позивач компенсував йому вартість його частки. На спадкове майно ОСОБА_2 не претендує, просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.24).
Ухвалою суду від 13 лютого 2014 року залучено у якості третіх осіб по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.41-42).
Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви в яких зазначають, що підтримують позовні вимоги та обставини викладені в позові, просять позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі (50-52).
Третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора АР Крим надала заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника, винесення рішення на розсуд суду (а.с.21).
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03 травня 2013 року ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Факт звернення позивача до нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на частку домоволодіння та частку земельної ділянки, та відмова нотаріуса підтверджується листами державного нотаріуса Алуштинської державної нотаріальної контори (а.с.8, 9).
З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10-11) вбачається, що власниками домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, приватна власність 2/7 частки, ОСОБА_6 приватна власність 1/7 частки, ОСОБА_5 приватна власність 1/7 частка, ОСОБА_3 приватна власність 1/7 частка, ОСОБА_4 приватна власність 1/7 частка, ОСОБА_2 приватна власність 1/7 частка.
Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 505402, ОСОБА_6, є власником земельної ділянки площею 0,1695 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 Співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.13-14).
Відповідно до статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Стаття 392 ЦК України встановлює що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 1216 ЦК України встановлює що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно частини 1 статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до 1 статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно до частин 1, 3 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи викладені норми закону, суд приходить до переконання, що спадкодавець на час смерті мав у власності 1/7 частка будинку, незважаючи на втрату правовстановлюючого документу, та дане майно було прийнято у спадок позивачем.
В частині вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, суд враховує таке.
Згідно з п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого в спільному майні.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України - земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток (спільна сумісна власність).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності громадян перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
З аналізу зазначених норм закону вбачається, що ЦК України виходить з того принципу, що земля слідує долі розташованій на ній будівлі.
В силу цього принципу до спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить одночасно право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, а також право власності або право користування тією частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інше не передбачено заповітом.
Таким чином, в силу наведених норм закону, до позивачів з отриманням права власності у порядку спадкування на 1/7 частку жилого будинку перейшло й право власності на 1/7 частку спірної земельної ділянки, що відповідає частці у жилому будинку, розташованому на ній.
В частині вимог про припинення права власності ОСОБА_2, визначення його частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та припинення права власності на неї, встановлено, що позов ОСОБА_2 в даній частині беззаперечно визнано відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, положеннями статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Частиною 2 статті 365 ЦК України передбачено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно тверджень відповідача ним отримана компенсація у повному обсязі.
Оскільки визнання відповідачем позову в даній частині не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе постановити рішення про задоволення позову в даній частині.
Щодо виділення належної йому частки земельної ділянки, з мотивів що викладені вище суд вважає, що йому у праві спільної сумісної власності належить виділити частку, що відповідає частці на будинок, що розташований на зазначеній земельній ділянці, тобто 1/7 частку.
В силу ст. 377 ЦК України та ч. 1 ст. 122 ЗК України земельна ділянка та будинок на якій він розташований становлять єдине ціле та право власності на земельну ділянку переходить до набувача разом із правом власності на будинок. В зв'язку із чим вимоги про визначення частки ОСОБА_2, припинення його права власності на зазначену частку та визнання такого права за позивачем також підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 357, 365, 368, 370, 1216, 1218, 1223, 1225, 1226, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 89, 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 61, ч.4 ст. 174, 209, 212, 214 - 215, 279, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1, яка належать на праві приватної власності ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, спадковим майном після її смерті;
Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1;
Визначити розмір частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у вигляді 1/7 частки, а саме, що ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, належала 1/7 частка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/7 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1;
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1
Визначити розмір частки ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у вигляді 1/7 частки, а саме, що ОСОБА_2, належить 1/7 частка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/7 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Алуштинського
міського суду Д.О. Ізотенко