Головуючий суду 1 інстанції - Родіонов С. О.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 430/167/14-ц

Провадження № 22ц/782/838/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Заіки В. В., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 04 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, в якому просив суд визнати період з 05 червня 2013 року по 22 серпня 2013 року вимушеним прогулом внаслідок невиконання відповідачем рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 05 червня 2013 року; зобов'язати відповідача здійснити йому виплату грошових коштів за час вимушеного прогулу, виходячи із розрахунку його середньої заробітної плати на момент звільнення, за період з 05 червня 2013 року по 22 серпня 2013 року.

Ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 29 січня 2014 року позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а саме: у позовній заяві не зазначено номери засобів зв'язку відповідача, не повністю вказано адреси сторін, не вказано ціну позову, у позові неконкретно викладені обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зокрема, позивач не зазначив, у кого саме був вимушений прогул, не вказав, чи заявляє він вимоги до фізичної особи ОСОБА_3, яка є головою Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, чи до Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області як до юридичної особи, яка порушила його права, передбачені трудовим законодавством, та не вказав конкретно, яку суму слід зобов'язати сплатити відповідача, не надав до суду розрахунків заборгованості та не вказав докази, які слід при цьому враховувати.

Оскаржуваною ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 04 лютого 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу було визнано неподаною і повернуто позивачу з тих підстав, що у наданий судом п'ятиденний строк недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з ухвалою суду не згоден, просить її скасувати і передати справу для розгляду по суті до суду першої інстанції в іншому складі суду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Визнаючи позовну заяву ОСОБА_2 неподаною та повертаючи її позивачу, суд виходив з того, що ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 29 січня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху для усунення її недоліків, а саме: позивачу необхідно було привести позовну заяву у відповідність вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, однак у встановлений п'ятиденний строк недоліки позовної заяви ОСОБА_2 усунуті не були.

Проте, такі висновки суду не відповідають матеріалам справи і вимогам закону з наступних підстав.

Посилання суду в оскаржуваній ухвалі на те, що позивач не уточнив свої позовні вимоги, а саме: не вказав, чи заявляє він вимоги до фізичної особи ОСОБА_3, яка є головою Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, чи до Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області як до юридичної особи, не може бути прийнято до уваги, оскільки у позовній заяві (а. с. 1-3) відповідачем у справі зазначена саме Вільхівська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області, а не її голова ОСОБА_3

Разом із цим, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд під час проведення попереднього судового засідання уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Таким чином, цивільно-процесуальним законодавством позивачу у справі надано право уточнити, збільшити або змінити предмет та підставу позову на попередньому судовому засіданні або до розгляду справи по суті, якщо попереднє судове засідання не проводилось.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції також посилається на те, що в резолютивній частині позовної заяви ОСОБА_2 просить суд зобов'язати відповідача здійснити йому виплату грошових коштів за час вимушеного прогулу, виходячи із розрахунку його середньої заробітної плати на момент звільнення, за період з 05 червня 2013 року по 22 серпня 2013 року, але не вказує конкретно, яку суму слід зобов'язати сплатити відповідача. Крім того, позивач не надає до суду розрахунків заборгованості та не вказує докази, які слід при цьому враховувати.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Пунктами 4, 5 ч. 6 ст. 130 ЦПК України встановлено, що, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд під час проведення попереднього судового засідання з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.

Таким чином, позивач має право надати до суду розрахунок заборгованості відповідача та довідку про середню заробітну плату, на підставі якої судом буде визначатись його середній заробіток за час вимушеного прогулу, як до попереднього судового засідання так і під час його проведення або до розгляду справи по суті, якщо попереднє судове засідання не проводилось.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи те, що судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення питань про залишення позовної заяви без руху, визнання її неподаною та повернення позивачу, а саме: зазначені в оскаржуваній ухвалі недоліки позовної заяви не можуть слугувати підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 04 лютого 2014 року скасувати.

Передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до Станично-Луганського районного суду Луганської області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: