Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/10026/13-а
27.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 13.01.14 у справі № 801/10026/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 р. року № 0015081710 про донарахування суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21766,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2014 по справі № 801/10026/13-а позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим від 15.10.2013 р. року № 0015081710 про донарахування суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21766,00 грн., з яких 13590,00 грн. основного платежу, 8176,00 грн. - штрафні санкції.
Також судом вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2014 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
У судове засідання 27.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що з 16.09.2013р. по 20.09.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна документальна перевірка СПД фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.09.2010 р. по 31.08.2013р. за результатами якої складений акт № 887/17.1/НОМЕР_2 від 27.09.2013 р. (а.с. 10-14), у якому встановлено порушення:
-п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4, п.7.1 ст.7 ,п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV;
-п.п.164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п.п.168.1.1,.п. 168.1 ст. 168 п.167.1 ст.167, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями у періоді з 01.11.2010 р. по 31.03.2013 р. із заробітної плати офіційно не оформлених найманих працівників не утримано та не перераховано до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб у сумі 13590,00 грн.;
-пп. «б» п.19.2. ст.19, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV, абз. «б» п.п.4.1.4. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку ( ф. 1-ДФ ) за 4 кв. 2010 р. надано з неповними данними, а саме, не включено відомості щодо виплати офіційно неоформленим найманим працівникам : ОСОБА_3, ОСОБА_4;
-пп.49.18.2 п.49.18 ст.48 розділу ІІ. П.51.1 ст.51, п.п. «б»п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку ( ф. 1-ДФ ) за 1,2,3,4 кв. 2011 р. , 1,2,3,4 кв. 2012 р., 1 кв.2013 р. надано з неповними данними, а саме, не включено відомості щодо виплати офіційно неоформленим найманим працівникам: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4
На підставі даного акту, відповідно до підпункту 54.3. ст. 54, Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 р. року № 0015081710 (а.с. 9) про донарахування суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21766,00 грн., з яких 13590,00 грн. основного платежу, 8176,00 грн. - штрафні санкції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з помилковості висновків проведеної відповідачем перевірки, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що за перевіряємий період, згідно інформації, отриманої від головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК а саме, листів опитування фізичних осіб, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період 01.09.2010 року по 31.08.2013 року., зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4
З матеріалів справи вбачається, що згідно пояснення найманого працівника ОСОБА_3 від 31.07.2013 року (а.с. 76), прийнятого старшим оперуповноваженим головного відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС, вона працювала у ФОП ОСОБА_2 на посаді продавця у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 з 29.12.2010р., трудових договорів не укладала, отримувала заробітну плату у розмірі 200,00 грн. за добу. Офіційно працювала з 11.04.2013р. по 19.06.2013р., про що є відповідна запис у трудовій книжці.
Згідно пояснення найманого працівника ОСОБА_5 від 07.08.2013р. (а.с. 77), наданих на ім'я начальника головного відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС, вона працює у ФОП ОСОБА_2 на посаді продавця у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» з лютого 2011р. по липень 2012р., трудових договорів не укладала, отримувала заробітну плату у розмірі 200,00 грн. за добу.
Згідно пояснення найманого працівника ОСОБА_4 від 31.07.2013р. (а.с. 75), прийнятого старшим оперуповноваженим головного відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС, вона працює у ФОП ОСОБА_2 на посаді продавця у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2 з листопада 2010р. по грудень 2010р., трудових договорів не укладала, отримувала заробітну плату у розмірі 200,00 грн. за добу.
Перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010р., який зареєстровано Міністерством юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок).
В акті перевірки не наведено жодного первинного документу який підтверджує розмір виплаченого працівникам доходу у розмірі, що зазначений у поясненнях працівників.
За даними позивача, первинні документи, а саме: штатний розклад, табелі обліку робочого часу, відомості про оплату праці відповідачем взагалі не перевірялися.
До матеріалів справи суду першої інстанції надавались трудові договори між робітниками та фізичною особою підприємцем (а.с. 17-24), звіт про прийнятих робітників за затвердженою формою (а.с. 27), відомості на виплату грошей (а.с. 28), податковий розрахунок (а.с. 29,49-50), графік робочого часу (а.с. 30,46), табель робочого часу (а.с. 31,33,35,37,43,45), розрахунково-платіжні відомості (а.с. 32,34,36,38-42,44,47-48).
Відповідачем не доведено, що ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.
Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Висновки акту перевірки на підставі якого винесено оспорюванне податкове повідомлення-рішення зроблені без дослідження усіх доказів, передбачених Податковим кодексом України для такої перевірки.
З урахуванням зазначеного колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що акт перевірки № 887/17.1/НОМЕР_2 від 27.09.2013 р., на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення- рішення, не є належним та достатнім доказом підтвердження розміру доходу виплаченого позивачем на користь фізичних осіб.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.14 у справі № 801/10026/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна