Єдиний унікальний номер 0504/6342/2012 Номер провадження 22-ц/775/1950/2014
Головуючий в 1 інстанції Заборський В.О
Доповідач Дундар І.О.
Категорія 20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дундар І.О.
суддів Янчук Т.О., Мірута О.А.
при секретарі Руденко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м.Донецьку, ОСОБА_2, приватного підприємства «Нива - В.Ш.», третя особа ОСОБА_4 про визнання прилюдних торгів недійсними
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 25 листопада 2013 року
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Будьоннівського районного суду м.Донецька від 25 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
З рішенням суду першої інстанції не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати рішення, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, визнати торги від 11 лютого 2010 року з продажу квартири недійсними, оскільки рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а саме, в копії звіту незалежної оцінки арештованого та описаного майна оцінено інше приміщення, не надавався оригінал звіту, торги проводились без виконання вимог ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», якою передбачено, що початкова ціна не може бути нижче 90% вартості, визначеної шляхом його оцінки, про дату, час та місце проведення прилюдних торгів письмово сповіщаються державний виконавець, стягувач та боржник, засоби масової інформації, в яких розміщувалось оголошення, не поступали в продаж через об»єкти поштового зв»язку, в рішенні взагалі не зазначено в якості відповідача ПП «Автоексперт».
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити.
Представники відповідачів відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м.Донецьку Сасін О.Г., представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7, представник приватного підприємства «Нива - В.Ш.» Малишева К.Г. заперечували проти задоволення скарги.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 до суду не з»явились, надали суду заяви з проханням розглянути справу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 грудня 2008 року між ОСОБА_2(іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки на забезпечення договору позики на суму 135909 грн.. Предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_1, оцінена на суму 135909 грн. 12 жовтня 2009 року здійснено виконавчий напис, реєстровий № 13699, яким запропоновано звернути стягнення на спірну квартиру. Копія даної постанови надіслана ОСОБА_1 16 жовтня 2009 року. 04 листопада 2009 року складено акт опису та арешту квартири, який 05 листопада 2009 року надіслано ОСОБА_1 і отримано нею особисто 10 листопада 2009 року. Постановою державного виконавця від 16 листопада 2009 року призначено суб»єктом оціночної діяльності Донецьку філію ПП «Автоексперт» в особі оцінювача ОСОБА_9, згідно звіту якого оцінка квартири станом на 01 грудня 2009 року складає - 145643,71 грн., про що ОСОБА_1 повідомлена листом від 16 грудня 2009 року, який вона отримала особисто 18 грудня 2009 року, про що свідчить її підпис. Реалізація квартири здійснювалось ПП «Нива В.Ш», прилюдні торги було призначено на 11 лютого 2010 року, переможцем визнаний ОСОБА_4, складений Акт про проведенні прилюдні торги, право власності зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності виданого приватним нотаріусом ОСОБА_10 від 23 лютого 2010 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги по реалізації квартири проведено без порушень вимог законодавства, які могли вплинути на результати торгів.
Такі висновки суду відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса,проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна передбачений «Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затверджений наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року та є обов'язковим у разі проведення повторних торгів (п. 4.7) - далі Тимчасове положення.
Тому висновки суду щодо застосування до спірних правовідносин загальних положень про купівлю-продаж є вірними.
Відповідно до ч. 3,5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Аналогічні вимоги містяться у п. 3.5 та п. 3.11 Тимчасового положення.
Як вбачається з матеріалі справи, інформаційне повідомлення про проведення прилюдних торгів у двох друкованих засобах масової інформації та на відповідному веб-сайті було розміщено (арк.спр.12-14, 17-18), та сповіщено боржника про день, час, місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна (арк.спр.15).
Та обставина, що вони не були отримані позивачем з незалежних від ПП «Нива - В.Ш.» причин, не дає підстав вважати про невиконання останнім обов'язку про повідомлення боржника з приводу проведення публічних торгів, тому доводи апеляційної скарги в цій частині необгрунтовані.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що обрані засоби масової інформації не розповсюджувались на території Донецької області спростовується листом Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Донецькій області від 15 листопада 2013 року, за яким газета «ТНК» зареєстрована 20 лютого 2008 року (свідоцтво ДЦ №2609-236Р), газета «Спектр-Агенція новин (укр..), «Спектр - Агентство новостей» (рос.), зареєстрована 22 травня 2009 року (свідоцтво ДЦ №2724-351Р), сфера розповсюдження обох видань - місцева - у межах Донецької області, усе населення, що відповідає, вимогам статті 43 Закону N 898 та Тимчасового положення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 745/4038.
Доводи апеляційної скарги відносно неправильно проведеної оцінки не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки на підставі п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Будьоннівського районного суду м.Донецька від 25 листопада 2013 року провадження по даній цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання дій відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м.Донецьку незаконними закрито (арк.спр.84). Дана ухвала ніким не оскаржена, набула законної сили.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності при розгляді справи відповідача ПП «Автоексперт» необгрунтовані.
Дійсно, під час розгляду справи в суді першої інстанції 15 квітня 2013 року ОСОБА_1 заявила клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача ПП «Автоексперт» (арк..спр.83).
На підставі ч.1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
В порушення даної норми закону суд першої інстанції не розглянув дане клопотання, але дана обставина не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи і дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення. Нові докази не досліджувались апеляційним судом.
Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд на підставі ст.308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 25 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді