Справа №:115/3545/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н.
№ провадження:22-ц/190/356/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Синельщікової О.В.
суддів:Курської А.Г., Кірюхіной М.А.
при секретарі:Щегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Сільськогосподарське підприємство «Урожайне» про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Сільськогосподарське підприємство «Урожайне» на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 26 червня 2013 року звернувся до суду з позовом до ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Сільськогосподарське підприємство «Урожайне» про стягнення заборгованості в розмірі 53.006,81 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором про надання підприємству фінансової допомоги № 1 від 20 січня 2006 року він, як директор ДП СГП «Урожайне» витрачав власні кошти на потреби виробництва, про що подавав письмові звіти, але за період з 01 квітня 2012 року по 07 серпня 2012 року витрачені кошти йому не повернені, хоча сума заборгованості 53.006,81 грн. визнана підприємством письмово.
Оскаржуваним рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2013 року позов ОСОБА_6 - задоволено повністю.
Стягнено з Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Сільськогосподарське підприємство «Урожайне» на користь ОСОБА_6 заборгованість у сумі 53.006,81 грн. та судові витрати у сумі 531 грн., а всього 53.537 грн. 81 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Сільськогосподарське підприємство «Урожайне» ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не було враховано, що грошові кошти в сумі 20.100 грн., які включені позивачем в суму заборгованості, належать підприємству: 16.100 грн. - є виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції, а 4.000 грн. - сумою, сплаченою підприємству у відшкодування шкоди. Зазначає, що сума в розмірі 544,50 грн., яка внесена до звітів як витрати на бензин марки А-95, не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки у власності підприємства відсутні транспортні засоби, які б потребували їх забезпечення пальним марки А-95. Також, посилається на те, що поза увагою суду залишилися ті обставини, що позивач отримував від підприємства товари в рахунок погашення заборгованості. Вказує, що суд, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з показань свідка, яка з 11 липня 2012 року перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та догляду за дитиною, у зв'язку з чим не мала доступу до фінансових документів, і, крім того, судом не враховано, що показання свідка не є належним доказом у справі про стягнення заборгованості за договором, який, як зазначено у рішенні суду, має ознаки договору позики. Також, зазначає, що судом не була надана належна оцінка письмовим доказам, наданим відповідачем, якими підтверджується факт передачі та отримання позичальником майна.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив її відхилити як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання умов договору № 1 від 20 січня 2006 року, який не визнаний недійсним, ОСОБА_6 надавав відповідачу фінансову допомогу на умовах повернення, втім останній, визнавши суму заборгованості 53.006,81 грн., свої зобов'язання належним чином не виконав, пославшись на відсутність коштів. На підставі норм зобов'язального права суд стягнув суму заборгованості.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду, вважає, що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які залишилися недоведеними, що є підставою для скасування рішення суду за вимог пунктів 2, 3 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_6 з 17 грудня 2001 року по 07 серпня 2012 року працював директором ДП СГП «Урожайне», що підтверджується записами у його трудовій книжці (а.с.5).
Як на підставу своїх вимог, позивач посилався на Договір № 1 від 20 січня 2006 року, оригінал якого оглядав суд першої інстанції в судовому засіданні, зареєстрований у виконавчому комітеті Добрушинської сільської ради Сакського району 06 грудня 2006 року.
Згідно тексту Договору ДП СГП «Урожайне», від імені якого діяв головний бухгалтер, як «підприємство», і позивач ОСОБА_6, як «інвестор», уклали договір про надання фінансової допомоги задля зміцнення економіки і матеріально-технічної бази підприємства.
За пунктом 2 Договору у випадку відсутності фінансових коштів на «Підприємстві» «Інвестор» зобов'язується оплачувати рахунки на покупку матеріальних ресурсів (ПММ, запчастини, насіння, добрива, гербіциди, протравителі, ветпрепарати і ін.). Оплачувати інші необхідні для господарської діяльності платежі.
«Підприємство» зобов'язується вести облік затрачених коштів «Інвестора» шляхом оприбутковування їх по складу на підставі наданих платіжних документів. На вимогу «Інвестора» надавати йому акти звірки по кредиторській заборгованості.
Пунктом 3 Договору встановлено, що «Підприємство» проводить погашення кредиторської заборгованості перед «Інвестором» шляхом відшкодування грошових коштів через касу з обов'язковим оформленням відповідних витратних документів.
У випадку відсутності грошових коштів на момент розрахунків «Підприємство» зобов'язується за згодою «Інвестора» проводити відшкодування кредиторської заборгованості товарною продукцією по середньо ринковим цінам, які склалися на даний момент (а.с.6-7).
На підтвердження своїх позовних вимог та фактів надання відповідачу фінансової допомоги позивач надав копії складених ним звітів, які подані до бухгалтерії підприємства, там перевірені і прийняті (а.с.8-23).
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені документи не можна вважати безспірними доказами існування у підприємства заборгованості перед позивачем.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_6 подавалися до бухгалтерії підприємства бухгалтерські документи за формою «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт».
Так, звіт № 1 від 07 серпня 2012 року на суму 9.465 грн. складений ним про витрачання коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів, канцелярських товарів, послуг (а.с.8).
Звіт № 6 від 30 липня 2012 року на суму 972,15 грн. складений про витрачання коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, електроенергії (а.с.9).
Звіт № 5 від 31 липня 2012 року на суму 4.200 грн. складений про здачу коштів до АТ «Ощадбанк» (а.с.10).
Звіт № 4 від 30 липня 2012 року складений про витрачання 788,75 грн. на придбання запчастин і бензину (а.с.11).
Звіт № 3 від 11 липня 2012 року складений про витрачання коштів ДП СГП «Урожайне» у сумі 3.500 грн. (а.с.12).
Звіт № 2 від 27 липня 2012 року складений про витрачання 1.107,60 грн. на придбання води, бензину, електролічильника (а.с.13).
Звіт № 1 від 27 липня 2012 року складений про витрачання 2.000,50 грн. на придбання бензину, запчастин, оплату електроенергії, будматеріалів (а.с.14).
Звіт № 5 від 30 червня 2012 року на суму 8.483,68 грн. складений про витрачання коштів на придбання запчастин і здачу виручки (8.400 грн.) до Ощадбанку (а.с.15).
Звіт № 4 від 28 червня 2014 року на суму 562 грн. складений про витрачання коштів на придбання запчастин, бензину, фільтру, рукавів (а.с.16).
Звіт № 3 від 25 червня 2012 року складений про витрачання 2.925 грн. на придбання бензину, запчастин, металу (а.с.17).
Звіт № 2 від 08 червня 2012 року складений про здачу в банк 2.000 грн., отриманих від погашення шкоди (а.с.18).
Звіт № 1 від 25 червня 2012 року складений про витрачання 3.001,79 грн. на придбання бензину, запчастин, сплату електроенергії, послуг (а.с.19).
Звіт № 3 від 31 травня 2012 року складений про витрачання 1.326,01 грн. на придбання канцелярських товарів, бензину, запчастин, граніту, оплату комісійного збору в «Ощадбанк» (а.с.20).
Звіт № 2 від 30 травня 2012 року складений про витрачання 1.060,25 грн. на придбання бензину, оплату послуг «Приватбанку», на рахунок Добрушинської сільської ради (а.с.21).
Звіт № 1 від 29 травня 2012 року складений про витрачання 10.868,50 грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів, бензину, оплату електроенергії, послуг банків (а.с.22).
Звіт № 2 від 30 квітня 2012 року складений на витрачання 939,85 грн. на придбання бензину, інструментів, масла, запчастин (а.с.23).
Відповідно до статті 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
На вимогу зазначеної норми закону щодо оцінки доказів і відповідно повноважень, визначених статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, оцінюючи надані сторонами спору докази у їх сукупності, дійшла висновку про недоведеність позовних вимог.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про надання позивачем безпосередньо підприємству грошових коштів на поворотній основі.
Доводи позивача, що у заповнених ним звітах вказані суми його власних грошових коштів, які він витратив на потреби ДП СГП «Урожайне», спростовуються тим, що до цих звітів також віднесені суми, відносно яких відповідачем надані докази оприбуткування до каси підприємства і видачі ОСОБА_6 під звіт для здачі до банку (а.с.51), а саме:
- за прибутковим касовим ордером № 11 від 06 червня 2012 року прийнято 2.000 грн. у відшкодування шкоди від ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, цю суму видано позивачу для здачі в банк (а.с.56, 57, 55);
- за прибутковим касовим ордером № 12 від 06 червня 2012 року видано ОСОБА_6 2.000 грн. для здачі в банк (а.с.53, 58);
- кошти у сумі 4.200 грн. отримані підприємством від реалізації ячменю ОСОБА_11 і передані позивачу для здачі в банк (а.с. 54, 52);
- за прибутковим касовим ордером № 13 від 11 липня 2012 року оприбутковано 3.500 грн. виручки від реалізації сільгосппродукції (пшениці) ОСОБА_12, яку позивач здавав до банку (а.с. 59, 50);
- 8.400 грн. внесено позивачем до «Ощадбанку» як виручку підприємства (а.с.55).
Колегія суддів не приймає до уваги листи ДП СГП «Урожайне» про визнання заборгованості, що склалася за період з 01 квітня 2012 року по 07 серпня 2012 року, видані за вих. № 014 від 29 серпня 2012 року (а.с.73), вих. № 024 від 29 серпня 2012 року (а.с.25) та вих. № 21 від 08 серпня 2012 року (а.с.24, 99), тому що в них не наведені і до них не додані розрахунки такої заборгованості та акти звірки станом на зазначені дати, ці листи підписані ОСОБА_13, як головним бухгалтером, хоча за наказом № 11 від 10 липня 2012 року вона виконувала обов'язки головного бухгалтера з 11 липня по 31 липня 2012 року, а свідок ОСОБА_14, яка до зазначеної дати працювала головним бухгалтером не могла свідчити про наявність заборгованості, тому що з 11 липня 2012 року перебувала у відпустці по вагітності і пологам.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії накладних про отримання позивачем від ДП СГП «Урожайне» 17 липня 2012 року ячменю на 20.452,62 грн. (а.с.40, 41), 20 липня 2012 року пшениці на 22.644 грн. (а.с.46, 47), 11 червня 2012 року металобрухту на 5.005 грн. (а.с.48, 49) у погашення заборгованості за договором, на зазначені документі посилається відповідач, як на відсутність будь-якої заборгованості перед позивачем.
Колегія суддів вважає, що посилання позивача в апеляційному суді, що загальна сума заборгованості становила на 17 липня 2012 року більшу суму - 101.128, 43 грн. і зменшилася у зв'язку з отриманням ним товару на 48.131 грн., не приймаються до уваги апеляційного суду, тому що не має відомостей про розрахунок цієї заборгованості, її погашення, залишок боргу.
Доводи позивача, що у зв'язку з відсутністю у підприємства коштів для ведення господарської діяльності, він як керівник вимушений був вкладати власні кошти, але оформлювати платежами в Ощадбанк як кошти підприємства, свідчить не про виникнення заборгованості перед ним, а про неналежну організацію роботи і ведення бухгалтерського обліку.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості на виконання умов договору від 20 січня 2006 року про поворотну фінансову допомогу за підстав статей 1046, 1047, 526,530 Цивільного кодексу України за недоведеністю позовних вимог.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Сільськогосподарське підприємство «Урожайне» задовольнити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_6 відмовити у задоволенні позову до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Сільськогосподарське підприємство «Урожайне» про стягнення заборгованості за договором.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Синельщікова О.В. Курська А.Г. Кірюхіна М.А.