Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 827/2507/13-а
25.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Шереніна Ю.Л. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Балась Т.П.) від 16.12.13 у справі № 827/2507/13-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" (вул. Приморська, 2, м.Севастополь, 99016)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі (вул. Гер. Севастополя, буд.74, м.Севастополь, 99001)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
11 жовтня 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з позовом до державної податкової інспекції у Нахумовському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 04.06.2013 року № 000390220 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 426 706,75 грн., з яких сума податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 352 504,00 грн., та 74 202, 75 грн. сума штрафних санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.12.2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000390220 від 04.06.2013 року Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальному розмірі 426706,75 грн., в тому числі 352504,00 грн. за основним платежем та 74202,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" судові витрати у розмірі 2294 грн.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме ст. 52, п. 160.1, п.160.2 ст. 160 ПК України, оскільки на думку апелянта у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню правові норми щодо визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість, безпідставно зроблені посилання на податкову консультацію від 15.12.2011 року №10442/10/12-1. Також зазначає на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 159 КАС України при невідповідності викладених в ній висновків фактичним обставинам справи, зокрема, первинним документам.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 25.02.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.03.2013 року по 30.04.2013 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт № 873/10/22.0-21/32897734/18 від 15.05.2013 року.
За висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушенням позивачем:
- п.п. "з" п. 160.1, 160.2 ст.160 Податкового кодексу України, а саме: не утримано податок з доходів сплачених на користь нерезидентів у вигляді винагороди за виконання агентських послуг на митній території України, у розмірі 352 504,00 грн. (в т.ч.: 54 119,00 грн. з доходів у сумі 360796, 03 грн., виплачених 03.08.2012 року на користь нерезидента компанії Almar Shipping Corp.(Republic of Panama); 11879,00 грн. з доходів у сумі 79194,00 грн., виплачених 09.06.10 на користь нерезидента компанії SIA Rigas Juras Apgade (Latvia); 28705,00 грн. з доходів у сумі 191371,30 грн., виплачених 04.08.2010 року на користь нерезидента компанії Hebdock Limited (Gibraltar); 27117,00 грн. з доходів у сумі 180780,64 грн., виплачених 03.09.2010 року на користь нерезидента компанії Marine Repair Service and Management Ltd. (Belize); 55693,00 грн. з доходів у сумі 371287, 21 грн., виплачених 27.04.2011 року на користь нерезидента компанії Tomex Team Inc.(British Virgin Islands); 53215, 00 грн., з доходів у сумі 354769, 21 грн., виплачених 02.03.2012 року на користь нерезидента компанії Tomex Team Inc.(British Virgin Islands); 17723, 00 грн. з доходів у сумі 118151,13 грн., виплачених 14.06.2012 року на користь нерезидента компанії Bulmar Consult Ltd (Bulgaria); 30924,00 грн. з доходів у сумі 206163,45 грн., виплачених 13.07.2012 року на користь нерезидента компанії Almar Shipping Corp.(Republic of Panama); 51800,00 грн., з доходів у сумі 345329,57 грн., виплачених 16.11.2012 року на користь нерезидента компанії Inter Belgium N.V (Anguila); 21329,00 грн., з доходів у сумі 142195,47 грн., виплачених 20.12.2012 року на користь нерезидента компанії Ladder Corp.(USA).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000390220 від 04.06.2013 року про збільшення ПАТ "МІК" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 426706 грн. 75 коп., з яких 352504,00 грн. сума податкового зобов'язання, а 74202,75 грн. - сума штрафних санкцій.
Не погодившись з висновками акту перевірки, 24.05.2013 року позивачем було направлено на адресу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі заперечення, яке в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 426706 грн. 75 коп. залишено без задоволення, про що позивача повідомлено у листі від 31.05.2013 року №3129/10/22.0-48.
Аналогічний висновок викладений також у рішенні про результати розгляду скарг Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 08.08.2013 року № 930/10/278-01-10-0225 та рішенні про результати розгляду скарг Міністерства доходів і зборів України від 12.09.2013 року № 10945/6/99-99-10-01-15.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та компанією Tomex Team Inc.(British Virgin Islands) укладено договори від 15.01.2011 року, від 12.05.2011 року, за умовами яких агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт суден «AVIVA», «FAINA». Акти про приймання виконаних послуг підписані 30.03.2011 року, 02.03.2012 року, оплата здійснена у повному розмірі 27.04.2011 року, 02.03.2012 року відповідно.
Договір комерційного посередництва між позивачем та Ladder Corp.(USA) укладено 22.10.2012 року, за умовами якого агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт суден «ALINA». Акт про приймання виконаних послуг підписано 20.12.2012 року, оплата здійснена у повному розмірі 20.12.2012 року .
Між позивачем та компанією Inter Belgium N.V (Anguila) укладено договір від 22.08.2012 року, за умовами яких агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт судна «Greif-swald». Акт про приймання виконаних послуг підписано 04.10.2012 року, оплата здійснена у повному розмірі 16.11.2012 року.
Договори між позивачем та Almar Shipping Corp.(Republic of Panama) укладені 20.04.2012 року, 28.04.2012 року, за умовами яких агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт суден «ETEL», «ZOYA». Акти про приймання виконаних послуг підписані 30.07.2012 року, 20.06.2012 року, оплата здійснена у повному розмірі 13.07.2012 року, 03.08.2012 року відповідно.
Договір між позивачем та Bulmar Consult Ltd (Bulgaria) укладено 30.12.2010 року, за умовами якого агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт судна «Татарбунари». Акт про приймання виконаних послуг підписано 05.04.2011 року, оплата здійснена у повному розмірі 13.06.2012 року.
Договір між позивачем та Marine Repair Service and Management Ltd. (Belize) укладено 05.07.2010 року, за умовами якого агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт судна «ZOYA». Акт про приймання виконаних послуг підписано 22.10.2010 року, оплата здійснена у повному розмірі 03.09.2010 року.
Договір між позивачем та Hebdock Limited (Gibraltar) укладено 05.03.2010 року, за умовами якого агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт судна «KALTENE». Акт про приймання виконаних послуг підписано 20.05.2010 року, оплата здійснена у повному розмірі 04.08.2010 року.
Договір між позивачем та SIA Rigas Juras Apgade (Latvia) укладено 05.02.2010 року, за умовами якого агент представляв інтереси позивача при постановці на ремонт судна «SAMANTA». Акт про приймання виконаних послуг підписано 05.05.2010 року, оплата здійснена у повному розмірі 09.06.2010 року.
Відповідно до статті 1 договорів комерційного посередництва ПАТ «МІК» надає комерційному агенту право представляти його інтереси при здійсненні ремонту суден.
Пунктом 2.1 статті 2 договорів комерційного посередництва передбачені такі обов'язки комерційного агента:
- здійснення контролю над кон'юнктурою ринку судноремонту й видача підприємству (позивачу) рекомендації формування конкурентоспроможних умов ремонту суден;
- забезпечення перед контрактних переговорів, укладення контракту й постановку судна в ремонт на підприємство;
- захист інтересів підприємства перед судновласником і замовником.
Згідно з пунктом 2.1.5. комерційний агент виконує свої обов'язки за межами митної території України.
Відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Стаття 186 ПК України визначає, що є місцем постачання товарів та послуг.
Відповідно до п.2 ст. 186 ПК України місцем постачання послуг є:
186.2.1. місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном;
186.2.2. фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:
а) послуг агентств нерухомості;
б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;
в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;
186.2.3. місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.
186.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.
З урахуванням наведених приписів Закону судова колегія вважає неспроможними доводи апелянта про те, що в даному випадку місцем постачання послуг є митна територія України.
Судова колегія зазначає, що надані нерезидентом (агентом) згідно з агентською угодою послуги, що були зазначені у зверненні, не визначені пунктами 186.2 та 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, то відповідно до пункту 186.4 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання таких послуг є місце реєстрації нерезидента (агента), тобто за межами митної території України.
Відповідно до пункту 160.1 статті 160 розділу III Кодексу будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, відповідно до підпункту "з" пункту 160.1 статті 160 розділу III Кодексу розуміється, зокрема, брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави оподаткування податком на прибуток підприємств агентської винагороди нерезидентом (агентом), відповідно до статті 160 Податкового кодексу України, оскільки послуги надаються за межами території України, агентська винагорода не є доходом із джерелом походження з України.
Колегія суддів вважає, що інші доводи заявника апеляційної скарги про вільне трактування умов договорів щодо діяльності та повноважень комерційного агента є безпідставними, такими що поза межами його компетенції.
Судом першої інстанції дана належна оцінка контрактам з судновласниками по виконанню ремонту суден, які укладені за результатами посередницької діяльності агентів нерезидентів, а також додатковим угодам до них, актам приймання в ремонт та приймання судна з ремонту, копії претензії від 30.10.2013 року № 694 на адресу INTER BELGIUM N.V. про повернення агентської винагороди у зв'язку з неналежним виконанням агентом своїх зобов'язань, а також виписки з банківського рахунку позивача за 04.11.2013 року на підтвердження повернення коштів у сумі 43204 доларів США.
Матеріалами справи встановлено, що всі послуги, які були передбачені умовами договорів велись за межами митної території, представники агентів не знаходились на території України навіть при підписанні документів, оскільки переписка з нерезидентами комерційними агентами велась засобами електронної пошти, а підписання усіх документів відбувалось шляхом обміну сканованими копіями документів. Відповідні пропуски для представників комерційних агентів нерезидентів не оформлялись, що підтверджується листом АТ «Стівідорна компанія «Авліта» від 07.11.2013 року № 800/4195, яка забезпечувала охорону території позивача. Діяльність комерційного агента полягає у наданні посередницьких послуг між підприємством та судновласником, тобто агент здійснює пошук судновласника та проводить з ним переговори з метою забезпечення постановки конкретного судна в ремонт.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав оподаткування податком на прибуток підприємств агентської винагороди нерезидентом (агентом), відповідно до статті 160 Податкового кодексу України, оскільки послуги надаються за межами території України, агентська винагорода не є доходом із джерелом походження з України.
Що стосується доводів апелянта на необґрунтоване посилання судом першої інстанції податкову консультацію від 15.12.2011 року, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пункту 52.2. статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Як встановлено пунктом 53.1. статті 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Як встановлено повторним переглядом справи позивач звертався до ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя із зверненням від 14.11.2011 року № 813. На зазначене звернення йому було надано індивідуальну консультацію від 15.12.2011 року № 10442/10/151. Зі змісту податкової консультації слідує, що, вона є аналогічною консультації, наданої Державною податковою адміністрацією України у листі від 28.07.2011 р. N 20450/7/16-1517-26.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо неправомірності висновків зроблених у акті перевірки. У зв'язку з чим винесення податкового повідомлення-рішення № 000390220 від 04.06.2013 року Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальному розмірі 426706,75 грн., в тому числі 352504,00 грн. за основним платежем та 74202,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціям. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення № 000390220 від 04.06.2013 року підлягає скасуванню.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м.Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Балась Т.П.) від 16.12.13 у справі № 827/2507/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Балась Т.П.) від 16.12.13 у справі № 827/2507/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис Ю.Л.Шеренін
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян