Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 432/5986/13-ц

Провадження № 22ц/782/241/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Авалян Н.М., Максюта І.О.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 19 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, третя особа - ОСОБА_4, -

в с т а н о в и л а:

11 вересня 2013 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування заявлених вимог вказала, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 18.03.1995 року по 09.02.1999 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Дніпропетровському гуманітарному університеті. Відповідач у добровільному порядку кошти на утримання сина на час навчання не надає, чим ставить сина у скрутне матеріальне становище. Просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі ? частини з усіх видів доходів на утримання сина до закінчення останнім навчання.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 19 грудня 2013 року позовні вимоги були задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі ?? частини з усіх видів заробітку, починаючи з 11.09.2013 року до закінчення ним Дніпропетровського гуманітарного університету, тобто до червня 2017 року, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.

Не погодившись із вказаним рішенням в частині розміру стягнення аліментів, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду в якій просив змінити рішення і стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в зв'язку з навчанням у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд першої інстанції вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення правильно визначив характер спірних правовідносин, які склалися між сторонами, встановивши, що сторони є батьками повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований з позивачкою та перебуває на її утриманні. Згідно довідки син сторін є студентом першого курсу денної форми навчання факультету психології та туризму ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» терміном закінчення навчання - червень 2017 року.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Враховуючи викладене та на підставі вищенаведеної правової норми, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їхньої спільної дитини на час її навчання відповідає сімейному законодавству, яке встановлює обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, на час навчання, але не більше як до досягнення ними двадцятитрирічного віку.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині розміру аліментів, стягнутих з відповідача на користь позивачки, оскільки відповідно до ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів, що підлягали стягненню з відповідача, не були враховані істотні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Як зазначено в ст.199 СК України, батьки зобов'язані утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Зазначене випливає також з Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у п.20 якої роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач працює горновим плавильного цеху ПАТ «Стахановський завод феросплавів» і отримує заробітну плату, яка в середньому на місяць складає 4759,02 грн., що підтверджено копією довідки № 163 від 14.11.2013 p.

Позивачка є приватним підприємцем і за 6 місяців 2013 року отримала сукупний доход в сумі 88211 грн., що підтверджено довідкою № 216/12-04-17-01 від 11.09.2013 року Стахановської ОДПІ в Луганській області.

Таким чином, оскільки обов'язок по утриманню повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, лежить на обох із батьків, то в даному випадку, із врахуванням отримуваного доходу сторін, суд вважає можливим зменшити визначений судом першої інстанції розмір стягуваних аліментів з відповідача до 1/8 частки заробітку (доходу).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру аліментів.

Висновок суду про неможливість стягнення з відповідача аліментів у розмірі, що не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину є правильним, оскільки статтею 200 СК України, не встановлено мінімального розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що суд встановив обставини справи і характер правовідносин сторін, але судом неправильно застосовані норми матеріального права, тому відповідно ст.. 309 ЦПК України, вказані обставин є підставою для зміни рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 209 ЦПК України судова колегія ,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 19 грудня 2013 року змінити - зменшити розмір стягнутих аліментів з ОСОБА_2 з ? частини до 1/8 частини.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: