Справа № 106/472/14-ц
2/106/246/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року м.Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючого - судді Абзатової Г.Г.
при секретарі - Марафурової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Євпаторія справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утриманні дитини та на утримання дружини,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів на утриманні дитини та на утримання дружини, свої вимоги мотивувала тим, що вона з відповідачем перебувала з 22 жовтня 2011 року у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Шлюбно-сімейні взаємовідносини між нею та відповідачем припинилися 10 січня 2014 року через сварки та скандали з ініціативи відповідача. З вказаної дати сторони проживають окремо, позивачка забрала речі та разом з дитиною переїхала до батьків, сімейні стосунки між ними не поновлювалися, шлюб існує формально. На сьогоднішній день вона не працює, доглядає за дитиною, будь-яких інших джерел доходів в неї немає. Зазначає про те, що відповідач є працездатним, неофіційно працює водієм, має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини та на утримання позивачки. Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 800 грн. щомісячно до повноліття дочки, на її утримання в розмірі 700 грн. щомісячно до досягнення дитиною 3-х років.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, надала пояснення згідно викладеному в позові, наполягала на розірванні шлюбу та стягненні аліментів.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_4 з позовними вимогами не погодився, вказавши, що, дійсно, сімейні стосунки з позивачкою він не підтримує, однак не погоджується із розміром заявлених до стягнення аліментів на утримання дитини, а також на утримання позивачки. При цьому відповідач зазначив, що має на утриманні іншу дитину, на яку сплачує аліменти згідно рішення Сакського міськрайоного суду АР Крим у розмірі 600 грн. щомісячно, а також послався на низький дохід, вказав що у даний час працює, отримує заробітну плату близько 1300 грн. щомісячно, вказав, що має важкий стан здоров'я, долучив до матеріалів справи медичні документи.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані доказі, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З 22 жовтня 2011 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про шлюб (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони зазначені батьками дитини (а.с.6).
Згідно відомостей, наданих КП «Єдиний розрахунковий центр», позивачка зареєстрована разом із дочкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Супружні стосунки сторони фактично припинили у січні 2014 року, що встановлено з пояснень позивача та не заперечується відповідачем.
Таким чином судом встановлено, що шлюб між сторонами носить у теперішній час формальний характер.
Суд, з'ясував фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у відповідності зі ст. 112 Сімейного кодексу України, оскільки встановлено, що причина розладу подружніх відносин сторонами є справжньою, глибинною. Подружжя фактично припинили спільне проживання і сімейне життя за незворотних обставин. Встановлено в судовому засіданні, що сторони не підтримують сімейних відносин і не бажають їх поновлення.
Відповідно до вимог ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність. (ст. 56 СК України).
Спору щодо місця проживання дитини в судовому засіданні не встановлено, неврегульовані питання щодо поділу спільного майна на розгляд суду не виносилися та судом не вирішувалися.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у даний час шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та відповідача, а тому погоджується, що шлюб між сторонами повинен бути розірваний. Виходячи з бажання позивачки, суд вважає можливим після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Судом встановлено, що позивачка має право на отримання допомоги на утримання неповнолітньої дитини, яка потребує матеріальної допомоги, відповідач зобов'язаний та має можливість надавати матеріальну допомоги на утримання дитини.
Стаття 51 Конституції України та стаття 180 СК України встановлюють, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Крім того, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, що передбачено ч.2 ст. 84 СК України.
Суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати дитині утримання, яке повинно бути достатнім для задоволення його розумних потреб, виходячи зі стану здоров'я та віку дитини, його матеріального становища, а також зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає його донька до досягнення останньою трьох років. При цьому суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище відповідача.
У судовому засіданні встановлено те, що відповідач має на утриманні неповнолітню дитину від іншого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку присуджено до сплати 600 грн. аліментів щомісячно згідно рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 13 жовтня 2009 року по справі №2-2586/2009р. Також згідно долучених до справи копій медичних документів відповідач хворіє на варикозне розширення вен правого стегна, згідно листка призначення від 24 лютого 2014 року потребує медикаментозного лікування.
У судовому засіданні відповідач зазначив, що має постійну заробітку, офіційно працевлаштований, має дохід близько 1300 грн. Позивач наведене не спростував та протилежне не довів.
Стаття 184 СК України визначає правило, за яким якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З огляду на те, що батьки зобов'язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток, житло, приймаючи в увагу матеріальне становище дитини і відповідача, стан здоров'я останнього та наявність у нього на утриманні іншої дитини, з урахуванням засад розумності і справедливості суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивачки потрібно стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дочки у твердій грошовій формі в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Крім цього, суд за наведених обставин вважає справедливим визначити розмір утримання позивачки у 100 гривень щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України стягуються з моменту подачі позову, тобто з 20 січня 2014 року, з цієї ж дати суд присуджує стягувати кошти на утримання позивачки.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача в доход держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 243 грн.60 коп. та 243 грн.60 коп. на користь позивачки у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,84, 180-183, 166,112 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись ст. ст.10,11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утриманні дитини та на утримання дружини задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 22 жовтня 2011 року Відділом реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції, Автономної Республіки Крим , Україна, актовий запис №912.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Сакі АРК, Україна на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 січня 2014 року.
Стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячних платежів.
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Сакі АРК, Україна на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 100 гривень щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, починаючи з 20 січня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 487 грн.20 коп. у доход держави та у відшкодування сплати судового збору в розмірі 243 грн.60 коп. на користь ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний термін із дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Суддя Г.Г. Абзатова