У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  8 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,

в с т а н о в и л а:

            Вироком Ренійського районного суду Одеської області від 4 квітня 2005 року

ОСОБА_1,

27 березня 1968 року народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.215 КК України  1960 року із застосуванням ст.44 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, а на підставі ст.45 КК України 1960 року покарання вважати умовним з іспитовим строком на 1 рік, із звільненням від сплати штрафу.

            Постановлено стягнути з ОСОБА_1на користь потерпілої ОСОБА_21.637 грн. матеріальних збитків та 10.000 грн. моральної шкоди, а також 667,60 грн. судових витрат.

            Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2005 року вирок залишений без зміни.

            Згідно з вироком ОСОБА_1засуджено за те, що він 4 жовтня 1999 року об 7.15 год., керуючи за дорученням автомобілемНОМЕР_1і рухаючись у напрямку м.Рені із с.Орловки Одеської області, виїхав на смугу зустрічного руху, чим винудив водія зустрічного автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3для уникнення зіткнення теж виїхати на смугу зустрічного руху, але ОСОБА_1повернувся на свою смугу руху і зіткнувся із автомобілем ОСОБА_3, внаслідок чого пасажир даного автомобіля ОСОБА_2загинув.

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1зазначає, що комплексна транспортно-трасологічна і автотехнічна експертизи, висновки яких судом покладені в основу обвинувального вироку, не відповідають вимогам закону і не підтверджують його вини у дорожньо-транспортній пригоді. Вважає винним у порушенні Правил дорожнього руху водія ОСОБА_3. За змістом скарги просить постановлені судові рішення скасувати і закрити справу за відсутністю в його діях складу злочину.

            Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.

            Висновок про доведеність вини ОСОБА_1у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5і ОСОБА_6про обставини зіткнення автомобіля, в якому вони знаходились, з автомобілем під керуванням ОСОБА_1; даними, які містяться у висновках судової автотехнічної та комплексної транспортно-трасологічної експертиз про те, що водій ОСОБА_1порушив правила дорожнього руху і мав технічну можливість не створювати аварійної ситуації, а водій ОСОБА_3знаходився в аварійній ситуації і його дії не регулюються Правилами дорожнього руху, та іншими доказами, аналіз яких суд дав у вироку.

            Твердження ОСОБА_1, що зазначені висновки судових експертиз не відповідають дійсним подіям і не доводять його вини у порушенні Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода і загинув ОСОБА_2, безпідставні.

            Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

            Дії ОСОБА_1за ч.2 ст.215 КК України 1960 року кваліфіковані вірно, а покарання призначено з урахуванням характеру і ступеня сусупільної небезпечності вчиненого, даних про його особу та обставин, що обтяжують і пом”якшують покарання.

            Отже, передбачені законом підстави для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначеним у ст.384 КПК України особам відсутні.

            Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

            у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Коновалов В.М.                            Скотарь А.М.                          Шелест М.А.