КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/268/4/14 Справа № 268/2787/13-а

П о с т а н о в а

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2014 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуюча суддя Шуляк Л.В.

при секретарі Стонога О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 про скасування як протиправної постанови адміністративної комісії при Кіровській районній адміністрації Макіївської міської ради про накладання на нього адміністративного стягнення,

у с т а н о в и в:

16 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування як протиправної постанови адміністративної комісії при Кіровській районній адміністрації Макіївської міської ради (далі - адміністративна комісія) про накладання на нього адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги порушенням службовими особами суб'єкта владних повноважень прийнятим безпідставним рішенням його прав та законних інтересів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позові, та зазначив, що 30 травня 2013 року стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення з подальшим винесенням на його підставі адміністративною комісією при Кіровській районній адміністрації Макіївської міської ради постанови від 01 липня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., з якими він не згоден. При складанні 30 травня 2013 року протоколу про адміністративне правопорушення він пояснив контролеру абонентського відділу КП «Комунтранс», що не знав про необхідність укладення договору про вивіз твердих побутових відходів з КП «Комунтранс» та не відмовляється від укладення такого договору. При цьому він попросив надати йому такий договір для ознайомлення і підписання, однак контролер нічого не пояснюючи, склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП. З протоколом він був ознайомлений, підписав та отримав його копію. На засіданні адміністративної комісії, яке первісно відбулося 10 червня 2013 року, він надав аналогічні пояснення, стверджуючи, що його вини немає. З ініціативи комісії він заповнив бланк заяви про відкладення розгляду справи на 01 липня 2013 року, однак у цей день він з об*єктивних причин не зміг прибути до адміністративної комісії, про що нікому не повідомив.

Отримавши копію зазначеної постанови, він зрозумів, що його доводи не прийнято до уваги, вони не перевірені, тому вимушений був звернувся за захистом порушених прав до суду. Копію постанови адміністративної комісії він отримав поштою 11 липня 2013 року поштою, тому просить визнати причини пропуску строку оскарження постанови поважними та їх поновити, оскільки він не знав правового обґрунтування притягнення його до адміністративної відповідальності, тому не мав об'єктивної можливості своєчасно звернутися до суду зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд скасувати постанову адміністративної комісії при Кіровській районній адміністрації Макіївської міської ради від 01 липня 2013 року № 255/13-152 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення статті 152 КУпАП та закрити стосовно нього провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача - юрисконсульт Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Потіп Д.В., який діє на підставі довіреності юридичної особи, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у встановленому законом порядку в його присутності, уповноваженою посадовою особою райадміністрації, його зміст відповідає фактичним обставинам. Розгляд адміністративного протоколу в адміністративній комісії 01 липня 2013 року відбувся за відсутності відповідача, який у встановленому порядку був повідомлений про дату засідання адміністративної комісії. При цьому представник позивача пояснив, що на первісному засіданні яке відбулося засіданні 10 червня 2013 року були вислухані всі доводи ОСОБА_1, який не визнав своєї провини та стверджував, що він не відмовляється від укладення договору на вивіз твердих побутових відходів, однак не знав про необхідність його укладення та готовий його укласти. Зважаючи на те, що КП «Комунтрас» не представило на розгляд комісії протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1, засідання комісії було перенесено на 01 липня 2013 року. При цьому позивачу дійсно був наданий бланк заяви про перенесення засідання, який він власноруч підписав. 01 липня 2013 року позивач не з*явився до адміністративної комісії, тому розгляд справи відбувся за його відсутності. Адміністративною комісією позивача визнано винним у порушенні Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі, передбаченому статтею 152 КУпАП.

Вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності здійснено у відповідності до норм чинного законодавства, при цьому не допущено порушення прав позивача, тому в задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд у відповідності до вимог статті 11 КАС України установив наступне.

Адміністративним правопорушенням (проступком) за приписами статті 9 КАС України визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 288 КпАП України постанову по справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено: 1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, як визначено в статті 289 КпАП України, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Приймаючи до уваги викладені ОСОБА_1 обставини щодо обґрунтування поновлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем такого строку та вважає за необхідне його поновити.

Згідно вимогам статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, який складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративні правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За правилами статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться

відмітка у протоколі.

30 травня 2013 року контролером абонентського відділу комунального підприємства «Комунтранс» Автуховою О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками статті 152 КУпАП, в якому зазначено, що 30 травня 2013 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 86130, АДРЕСА_1, в порушення п. 12.2 «Правил благоустрою, санітарного утримання території, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка», затверджених рішенням Макіївської міської ради від 30 листопада 2011 року № 15/8, не уклав договір на вивезення твердих побутових відходів зі спеціалізованим підприємством.

Дослідженням у судовому засіданні оригіналу тексту протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що його складено в присутності ОСОБА_1, якому роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, від нього отримані письмові пояснення по суті правопорушення.

Постановою адміністративної комісії при Кіровській районній адміністрації Макіївської міської ради від 01 липня 2013 року № 255/13-152 визнано, що ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 вчинив адміністративне правопорушення: 30.05.2013 р. о 10 год. 30 хв. було встановлено, що ОСОБА_1, що мешкає за вищезазначеною адресою, не уклав договір на вивіз ТПВ за спеціалізованим підприємством, своїми діями порушила п. 12.2 «Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка», затверджених рішенням Макіївської міської ради від 30.11.2011 р. № 15/8.

Адміністративна комісія постановляє, за порушення ст. 152 КУпАП притягнути до відповідальності: стягнути штраф у сумі - 510 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 293 КУпАП та роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

Адміністративним правопорушенням відповідно до статті 152 КпАП України визнається порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, згідно положенням частини 2 статті 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами статті 2 Положення про адміністративні комісії Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 09 березня 1988 року № 5540-ХІ адміністративні комісії забезпечують своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованню громадян у дусі додержання законів, зміцнення соціалістичної законності.

Пунктом 12.2 «Правил благоустрою, санітарного утримання території, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка», затверджених рішенням Макіївської міської ради від 30 листопада 2011 року № 15/8, визначено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок повинні укладати договори з юридичними особами, які в установленому порядку визначені виконавцем послуг на вивезення побутових відходів з певної території населеного пункту, здійснювати оплату таких послуг та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.

Комунальні послуги, як убачається зі змісту статті 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги», це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пунктів 1-4 статті 13 наведеного Закону залежно від функціонального призначення визначено перелік житлово-комунальних послуги, які поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішнього будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального значення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За приписами статті 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Вказаний обов'язок споживача щодо укладення договору та оплати житлово-комунальних послуг передбачено також в пункті 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45).

Таким чином, зі змісту норми закону випливає, що необхідність укладання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, лише в разі його підготовки виконавцем на основі типового договору.

В тексті протоколу про адміністративне правопорушення від 30 травня 2013 року в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» пояснення ОСОБА_1 викладено наступним чином ( далі - мовою оригіналу): «Не володіл інформацією».

Дослідженням у судовому засіданні справи адміністративної комісії при Кіровській районній адміністрації Макіївської міської ради, встановлено, що доводи ОСОБА_1 стосовно ненадання йому підготовленого КП «Комунтранс» договору на вивіз твердих побутових відходів, адміністративною комісією не перевірялись.

Під час розгляду справи стороною відповідача суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що з часу затвердження рішенням Макіївської міської ради від 30 листопада 2011 року № 15/8 «Правил благоустрою, санітарного утримання території, забезпечення чистоти і порядку в м. Макіївка», юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, був розроблений та вручений ОСОБА_1 договір на основі типового на вивіз твердих побутових відходів, а останній відмовився від його укладення шляхом його не підписання.

Виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до вимог статті 10 КпАП України вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення - умисного порушення правил благоустрою територій населених пунктів.

Проаналізувавши фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 251, 255, 256 КУпАП у справі не зібрано достатніх, беззаперечних доказів, на підставі яких можна було б зробити достовірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова від 01 липня 2013 року за № 255/13-152 скасуванню.

На час прийняття судового рішення сплинув трьохмісячний строк, встановлений для накладення адміністративного стягнення, тому справа не може бути надіслана на новий розгляд і підлягає відповідно до положень частини першої статті 38 та частини 7 статті 247 КУпАП закриттю.

Частиною 2 статті 171-2 КАС України встановлено, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 10, 38, 152, 247, 268, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 17, 71, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, пропущений з поважної причини.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову адміністративної комісії при Кіровській районній адміністрації Макіївської міської ради від 01 липня 2013 року № 255/13 - 152 про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, та накладання на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним та оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В. Шуляк