Справа №:124/1876/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.
№ провадження:22-ц/190/73/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Хмарук Н.С.
суддів:Сінані О.М., Рошка М.В.,
при секретарі:Усеїновій Н.У.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства «АН - Крим», ОСОБА_7 про захист особистого немайнового права та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «АН-Крим», ОСОБА_7
на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «АН - Крим», ОСОБА_7 та, уточнивши позовні вимоги, остаточно просив зобов'язати Дочірнє підприємство «АН-Крим» (далі ДП) вилучити з інтернет-ресурсу «Аргументи тижня - Крим» (http://an.crimea.ua) (далі інтернет-ресурс) статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі стаття) та знищити наявні в ДП матеріали, що містять конфіденційну інформацію про позивача, як фізичну особу, зобов'язати ДП опублікувати на інтернет-ресурсі вибачення за порушення його особистого немайнового права на особисте життя та його таємницю, та щодо незаконних дій в частині збирання, зберігання, поширення конфіденційної інформації про особисте життя позивача без його згоди, без права видалення такого повідомлення на протязі трьох місяців з дня його публікації та стягнути солідарно з ДП та ОСОБА_7 на свою користь моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що працює на посаді першого заступника Голови Ради Міністрів АР Крим (далі РМ АР Крим). В мережі інтернет на інформаційному ресурсі, засновником якого є ДП, було опубліковано статтю, яка містить інформацію про зареєстроване місце проживання позивача. Вважає, що зі змісту статті вбачається, що журналісти цілеспрямовано збирали та зберігали конфіденційну інформацію про його особу - адресу та місце його проживання. Збираючи, зберігаючи та поширюючи інформацію про його адресу та місце проживання, як фізичної особи, порушили його особисте немайнове право на особисте життя. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вимушений звертатися про захист свого порушеного права у зв'язку з поширенням інформації, опублікованої відповідачами, іншими виданнями, що також викликало негативну реакцію, з огляду на втручання в особисте життя. Наголосив, що у разі необхідності він самостійно повідомить про себе будь-які відомості, які відносяться до персональних даних або іншу конфіденційну інформацію про себе.
Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року позов ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства «АН - Крим», ОСОБА_7 про захист особистого немайнового права та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Зобов'язано Дочірнє підприємство «АН-Крим» вилучити з інтернет-ресурсу «Аргументи тижня - Крим» (http://an.crimea.ua) статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та знищити наявні в ній матеріали, що містять конфіденційну інформацію про фізичну особу ОСОБА_6.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «АН-Крим» на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди три тисячі гривень та судові витрати в сумі п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок.
В задоволенні решти позову відмовити.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду Дочірнє підприємство «АН- Крим», ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду в частині задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачі порушили право на особисте життя позивача, поширили конфіденційну інформацію, чим завдали йому моральну шкоду. Вказують, що рішення суду ухвалено з порушенням вимог ст.ст. 21, 29, 30, 39 Закону України «Про інформацію», ст. 10 Європейської конвенції з прав та основоположних свобод людини. Крім того, посилаються на те, що ДП «АН-Крим» є неналежним відповідачем по справі в розумінні п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, оскільки власником веб-сайту, на якому була опублікована спірна стаття, є ЗАТ «СВР-Медіапроекти».
Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується, колегія суддів, керуючись принципом диспозитивності не робить висновків щодо відповідності неоскарженої частини закону.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що автором оспорюваної інформації в мережі Інтернет є ОСОБА_7, власник веб-сайта, на якому була розміщена зазначена інформація є ДП «АН-Крим», а інформація, яка викладена в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» є конфіденційною інформацію про фізичну особу ОСОБА_6
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Однак ухвалене у справі рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 2003 року «Про телекомунікації» Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Згідно зі статтею 56 Закону України «Про телекомунікації» з метою створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції здійснюється його адміністрування.
Доводи апеляційної скарги, що ДП «АН-Крим» є неналежним відповідачем, оскільки є лише постачальником інформації, а власником веб-сайта є ЗАТ «СВР-Медіапроекти» заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Згідно частини 1-2 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
На підтвердження своїх доводів ДП «АН-Крим» представило договір з ЗАТ «СВР-Медіапроекти», відповідно до якого ДП «АН-Крим» надає ЗАТ «СВР-Медіапроекти» інформацію, яку останній вправі використовувати на своїх ресурсах в Інтернеті, в тому числі і на http://an.crimea.ua (а.с. 132-133).
В свою чергу, позивач дані обставини не спростував.
Власник веб-сайта, який створив технологічну можливість та умови розміщення спірної статті, яка нібито містить конфіденційну інформацію про фізичну особу ОСОБА_6, не залучений до участі у справі.
Відповідно до закріпленого в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за замістом ч. 1 ст. 33 ЦК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Лише повний суб'єктний склад відповідача надає підстави суду для вирішення питання щодо позовних вимог позивача. При з'ясуванні відповідних питань, рішення суду може вплинути на права та обов'язки ЗАТ «СВР-Медіапроекти», як власника веб-сайту, тому ЗАТ «СВР-Медіапроекти» має бути залучено до розгляду у справі в якості співвідповідача.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позов пред'явлений не до всіх осіб, які повинні відповідати по справі, в силу положень ст. 303, ст. 307 ЦПК України щодо меж розгляду справи та відсутності повноважень наданих йому цим Кодексом, позбавлений можливості усунути зазначені помилки суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив справу в порушення процесуальних норм права.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права є відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «АН - Крим», ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року в частині задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити ОСОБА_6 у позові.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді
Н.Хмарук О.Сінані М.Рошка