УКРАЇНА

Копія.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №2/2218/7166/11

Провадження №22-ц/792/137/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.

суддів: Переверзєвої Н.І., Спірідонової Т.В.

при секретарі Терлич А.В.

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/792/137 /14 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_5 в інтересах недієздатного ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

13.10.2011 року ОСОБА_5, яка є опікуном недієздатного ОСОБА_3, в інтересах останнього пред'явила позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 19/50 квартири АДРЕСА_1, який було укладено 15 червня 2000 року між відповідачем, як покупцем, та продавцями - ОСОБА_3 і його батьками ОСОБА_6, ОСОБА_7 В обгрунтування вимог позивач посилається на те, що на момент укладення договору ОСОБА_3 не усвідомлював у повній мірі значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 139 від 01.12.2008 року ОСОБА_3 з 1999 року страждає параноїдальною шизофренією і внаслідок цього не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 19/50 частини квартири за АДРЕСА_1, укладений 15 червня 2000 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_5 відмовити. Вважає, що суд першої інстанції дав

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Салоїд Н.М. Справа №22ц/792/137/14

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,20

невірну оцінку зібраним доказам, зокрема висновку судово-психіатричної експертизи від 12.03.2012 року, до якого слід віднестись критично, оскільки до складу комісії безпідставно було введено судового експерта - психолога ОСОБА_10, хоча питання поставлені на вирішення судово - психіатричної експертизи необхідності у висновку психолога не потребували. Вважає, що у справі відсутні об'єктивні докази, які б свідчили про те, що в момент вчинення правочину ОСОБА_3 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав та мотивів.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає

рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що 15.09.2000 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 було посвідчено договір купівлі - продажу квартири, згідно умов якого ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 продали ОСОБА_1 19/50 частини квартири АДРЕСА_1, за 3477 грн., які покупець зобов'язувався заплатити після підписання цього договору.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с.184-185)

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2008 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний недієздатним і його опікуном призначено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Цим же рішенням встановлено, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 01.12.2008 року ОСОБА_3 страждає параноїчною шизофренією, безперервним типом перебігу зі стабільним дефектом і внаслідок цього не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (а. с. 3,25)

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 20 від 12 березня 2012 року ОСОБА_3 на момент укладення 15.06.2000 року договору купівлі-продажу 19/50 частини квартири АДРЕСА_1, мав ознаки хронічного психічного захворювання - шизофренія параноїдна, безперервний тип перебігу і за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними (а.с.29-31)

Відповідно до положень ч.1 ст.55 ЦК УРСР, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, угода укладена громадянином, хоч і дієздатним, але в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.

Встановлено, що ОСОБА_3 є недієздатним, тому позов в його інтересах пред'явлено його опікуном ОСОБА_5

Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції, давши належну оцінку усім зібраним по справі доказам, в тому числі й акту повторної амбулаторної комісійної судово - психіатричної експертизи від 14.03.2013 року, проведеної Київським міським центром судово - психіатричної експертизи, дійшов правильного висновку про те, що підстав для відхилення акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 12.03.2012 року немає.

Убачається, що означений акт зроблений у складі трьох членів судово-психіатричної комісії Хмельницької психіатричної лікарні № 1, двоє із яких експерти одного напрямку знань. Досліджувана частина акта експертизи містить факти, які отримані при дослідженні поданих на експертизу об'єктів, що стосуються психічного стану ОСОБА_3, починаючи з грудня 1999 року та їх пояснення; дані клінічного дослідження особи (фізичний, психічний, неврологічний стани). Зокрема, з 2000 року ОСОБА_3 перебував на обліку з діагнозом параноїдна шизофренія, періодично оглядався лікарем - психіатром, а з 13.08 по 29.09.2000 року перебував на стаціонарному лікуванні у ХОПЛ № 1, виписаний з діагнозом: Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, ремісія С.

Враховуючи дані психологічного дослідження, які виявили формальність мислення, зісковзування, невиразність емоцій, зниження критики, та зниження енергетичного потенціалу, комісія в мотивувальній частині акта експертизи прийшла до висновку, що ОСОБА_3 на момент укладення договору купівлі-продажу 15 червня 2000 року страждав параноїдною шизофренією, безперервним типу перебігу, внаслідок чого не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Доводи апеляційної скарги про те, що до складу комісії незаконно було включено судового експерта - психолога ОСОБА_10, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.3 Порядку проведення судово - психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 08.10.2001 року № 397 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 березня 2002 року №219/6507 експертизу в експертній установі (підрозділі) виконує лікар - судово -психіатричний експерт одноособово або у складі амбулаторних (стаціонарних) судово - психіатричних експертних комісій, склад яких затверджується наказом керівника експертної установи (підрозділу).

Той факт, що у ОСОБА_3 на початок 2000 року мав місце наявний стійкий хронічний психічний розлад у вигляді параноїчної шизофренії, зазначено й у мотивувальній частині акту повторної амбулаторної комісійної судово - психіатричної експертизи від 14.03.2013 року, проведеної Київським міським центром судово - психіатричної експертизи. Однак, комісія не дала категоричного висновку про абсолютну неспроможність ОСОБА_3 в момент складення ним договору купівлі - продажу розуміти значення своїх дій та керувати ними, а лише зазначила, що на момент укладення договору купівлі-продажу 15.06.2000 року ОСОБА_3 у своєму психічному стані виявляв наявність таких психічних порушень, які за ступенем своєї вираженості істотно впливали на здатність ОСОБА_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, обмежуючи його в цій здатності (а.с.159-161)

Разом із цим в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази, які б спростовували висновок судово-психіатричної експертизи від 12.03.2012 року, і об'єктивно вказували на те, що ОСОБА_3 в момент укладення оспорюваного договору купівлі - продажу за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні. Рішення суду першої інстанції узгоджується із матеріалами справи, відповідає вимогам закону, що відповідно до правил ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: підпис. Судді:підписи.

Копія відповідає оригіналу. Суддя: (Кізюн О.Ю.)