Справа № 2-3347/99
У Х В А Л А
04 березня 2014 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ізотенка Д.О., при секретарі судового засідання Баєвій Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Кіш М.А. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із заявою про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Алуштинського міського суду АР Крим у справі № 2-3347/99, яке набрало законної сили 22.12.1999 року.
В обґрунтування заяви посилається на те, що у відділі державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-3347/99 виданий 22.12.1999 року Алуштинським міським судом АР Крим, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини.
Виконавче провадження ЄДРВП № 4875050 відкрите 01.01.2000 року, на підставі заяви судді Алуштинського міського суду Бондаренко Т.М. від 28.12.1999 року про примусове виконання рішення суду. Рішення суду боржником в самостійному порядку не виконується. Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.11.2013 року заборгованість склала 24665,62 грн.. За останні 6 місяців 2013 року відомості про сплату аліментів боржником до ВДВС не надходили, від стягувача інформації щодо сплати аліментів також не надходило, що свідчить про ухилення ОСОБА_2 від виконання аліментних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Вказане свідчить про наявність у боржника можливості виконувати рішення суду, але свідоме ухилення від виконання обов'язків, покладених на нього рішенням суду.
Посилаючись на ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, заявник просить суд, тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Алуштинського міського суду АР Крим у справі № 2-3347/99, яке набрало законної сили 22.12.1999 року.
В судове засідання Державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Кіш М.А. не зьявився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд дослідивши матеріали поданої до суду заяви, встановив, що 01 січня 2000 року постановою державного виконавця Кучер В.П. відкрито виконавче провадження по виконанню в/л 2-3347 від 22.12.1999 (а.с.3).
Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_3, аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно по ? частки усіх видів заробітку відповідача, починаючи з 10.12.1999 року та до досягнення дитиною повноліття, видано Алуштинським міським судом 22.12.1999 року (а.с.4).
Згідно довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.11.2013 року, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 30.11.2013 року становить 24665,62 гривень (а.с.5).
Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно частини 1 статті 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Судом також враховано що 10 грудня 2009 року в остаточному рішення Європейського суду з прав людини № 10/05/2010 у справі «Васильчук проти України» зазначено що виконавче провадження на користь заявника не може бути відокремлено від судового провадження. Суд зазначив, що основна причина затримки в остаточному вирішенні спору щодо цивільних прав заявника в даній справі була пов'язана з невиконанням остаточних рішень, винесених на його користь. Суд вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, подібних до цієї (див., наприклад, рішення Суду у справах: «Сіка» (Sika), згадане вище, пункт 35; «Васильєв» (Vasylyev), згадане вище, пункт 36; та «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), № 29508/04, пункт 33, від 7 грудня 2006 року).
В даному рішенні Європейський суд з прав людини також нагадав, що у своїй практиці він вже встановлював, що невиконання рішення суду на користь заявника становить втручання в право на мирне володіння своїм майном, як це визначено у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див., серед інших, рішення у справах: «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia,) № 59498/00, п. 40, ЄСПЛ 2002-III; «Ясіюнієне проти Литви» (Jasiuniene v. Lithuania), № 41510/98, п. 45, від 6 березня 2003 року; та «Войтенко проти України» (Voytenko v. Ukraine), № 18966/02, пп. 53- 55, від 29 червня 2004 року). Суд не знаходить підстав відходити від своєї практики в даній справі.
Стаття 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Кіш М.А. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до фактичного виконання рішення Алуштинського міського суду АР Крим у справі № 2-3347/99, підлягає частковому задоволенню в сумі 24665,62 грн.
Водночас, оскільки за судовим рішенням боржник зобов'язаний сплачувати періодичні платежі, до досягнення дитиною повноліття, тобто певну частину судового рішення боржнику належить виконати в майбутньому, його обмеження у праві виїзду за кордон до повного виконання судового рішення суд вважає надмірним та необґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Кіш М.А. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Алуштинського міського суду АР Крим у справі № 2-3347/99 - задовольнити частково.
Тимчасово обмежити боржнику - громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, право виїзду за межі України - до повного погашення ним заборгованості у сумі 24665,62 грн. станом на 30.11.2013 року зі сплати аліментів за рішенням Алуштинського міського суду АР Крим по цивільній справі № 2-3347/99.
В решті - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд в порядку статті 294 ЦПК України.
Суддя Алуштинського
міського суду Д.О. Ізотенко