№ справа:1/0109/11/12Головуючий суду першої інстанції:Козленко Віктор Васильович

№ провадження:11/190/36/14Доповідач суду апеляційної інстанції:

_________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Склярова В.М.

Суддів -Кордика С.В., Капустіної Л.П.

за участю прокурора засуджених - Бухтіарова Г.В. ОСОБА_6 та ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляції засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

вироком Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 229 КК України до штрафу в розмірі 40 000 гривень, а ОСОБА_7 до штрафу в розмірі 34 000 гривень.

Цим же вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавленням права займатися господарською діяльністю на 2 роки, з конфіскацією та знищенням виготовленої продукції, знарядь та матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2013 року апеляції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишені без задоволення, а указаний вище вирок суду залишено без зміни.

Засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 11 листопада 2013 року у порядку ст.ст. 409-411 КПК України /1960 року/ звернулися до суду першої інстанції із заявами про застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України та звільнення їх від відбування призначеного покарання у виді штрафу.

Свої вимоги мотивували тим, що під час провадження досудового слідства у кримінальній справі вони утримувалися під вартою на протязі 9 місяців, але при призначенні покарання суд не врахував їх попереднє ув'язнення. На думку засуджених, тривалість строку попереднього ув'язнення дає підстави для звільнення їх від відбування покарання у виді штрафу.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 грудня 2013 року в задоволенні заяв засуджених відмовлено з тих підстав, що вирок суду був предметом перевірки судом апеляційної інстанції, в тому числі щодо дотримання положень ч. 5 ст. 72 КК України, і залишений без змін.

В апеляціях, які є аналогічними за змістом, засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ставлять питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової про задоволення їх вимог щодо повного звільнення від відбування призначеного покарання у виді штрафу.

Апеляційні вимоги мотивують тим, що питання про їх звільнення від покарання не було предметом обговорення судом апеляційної інстанції під час перегляду вироку суду, а тому, пославшись на це, суд фактично не вирішив подані заяви, задовольнити які просять апеляційний суд.

У запереченнях прокурор указує на те, що питання про застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України до призначеного засудженим покарання вже розглядалося судом. При цьому, вважає, що це є правом, а не обов'язком суду. Крім того зазначає, що кримінальним законом не передбачено переведення штрафу в позбавлення волі. Тому просить апеляції залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, засуджених, які наполягали на задоволенні апеляцій, думку прокурора, який не підтримав апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів дійшла до такого.

Як убачається із матеріалів справи вирок суду стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був предметом апеляційного перегляду судом другої інстанції і залишений без змін, в тому числі вирішено питання про обґрунтованість призначеного засудженим покарання.

Суд першої інстанції, врахувавши тяжкість, обставини та наслідки вчиненого засудженими злочину, а також дані про їх особи, на думку колегії суддів, правильно призначив їм покарання у виді штрафу та обґрунтовано не застосував ч. 5 ст. 72 КК України, про що зазначала судова колегія раніше.

Колегія суддів вважає слушними доводи заперечень прокурора, адже зі смислу ч. 5 ст. 72 КК України вбачається, що пом'якшення або звільнення від відбування покарання з урахуванням попереднього ув'язнення є правом, а не обов'язком суду.

Посилання засуджених у заявах на ч. 5 ст. 53 КК України як на підставу заміни штрафу позбавленням волі є незаконним, оскільки зазначений закон передбачає заміну штрафу, у разі неможливості його сплати, громадськими або виправними роботами.

Твердження у поданих заявах про необхідність застосування аналогії закону є безпідставним, оскільки частина 4 статті 3 КК України прямо забороняє застосування кримінального закону за аналогією, у тому числі Загальної частини Кримінального кодексу України.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду першої інстанції, а тому в задоволенні апеляцій слід відмовити.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 365, 366, 409-411 КПК України /1960 року/, пунктами 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України /2012 року/ колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

У Х ВА Л И Л А:

апеляції засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 грудня 2013 року стосовно них, - залишити без змін.

С У Д Д І:

В.М. Скляров С.В. Кордик Л.П. Капустіна