№ справа:101/4296/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шустова Ірина Петрівна

№ провадження:11-кп/190/80/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Петюшевої Н.М.

Суддів -Кордика С.В., Капустіної Л.П.

при секретарі -Оруджові Ф.А.о.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 101/4296/13-к за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та першого заступника прокурора АР Крим Домнікова О.М. на вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 18 листопада 2013 року стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

за участю прокурора обвинуваченогоЯрошенко Л.Д. ОСОБА_6

В апеляційній скарзі обвинувачений, як убачається з її смислу, просить вирок суду змінити внаслідок суворості та пом'якшити йому остаточне покарання до 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Заступник прокурора АР Крим Домніков О.М. в апеляційній скарзі порушує питання про скасування вироку суду в частині призначеного покарання та ухвалення нового вироку з призначенням обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі та визначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді 6 років позбавлення волі.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08 жовтня 2013 року у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, та остаточно за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Апеляційні вимоги обвинувачений мотивує тим, що внаслідок ігнорування органом досудового розслідування та судом вимог про об'єднання двох кримінальних проваджень стосовно нього, при ухвалені останнього вироку не були враховані в цілому всі обставини вчинення ним злочинів, зокрема активне сприяння їх розкриттю та щире каяття. В обґрунтування вимог посилається і на наявність на утриманні неповнолітньої дитини інваліда та те, що саме за його ініціативою суд розглянув справу без дослідження доказів.

Доводи апеляційної скарги прокурора Домнікова О.М. обґрунтовані тим, що судом не мотивовано та безпідставно визнані в якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин визнання ним вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. На думку апелянта, судом не враховані попередні судимості обвинуваченого, а також та наявність рецидиву злочинів, як обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_6

У ході апеляційного розгляду обвинувачений та прокурор наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг.

Як установлено судом ОСОБА_6, повторно, 11 липня 2013 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_2, відкрито викрав зазначене у вироку майно ОСОБА_8, заподіявши їй матеріальну шкоду на суму 1 500 гривень.

Він же, повторно, 12 липня 2013 року, приблизно о 18 годині, перебуваючи біля будинку № 12 по вул. Ялтинській в м. Алушті, відкрито викрав зазначене у вироку майно ОСОБА_9, заподіявши їй матеріальну шкоду на загальну суму 2 000 гривень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.

Подія кримінальних правопорушень, доведеність винуватості обвинуваченого в їх вчиненні та кримінально-правова оцінка його діянь за ч. 2 ст. 186 КК України в апеляційних скаргах не оспорюється, кримінальне провадження розглянуто судом у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому вирок суду стосовно цих обставин колегією суддів не перевірявся.

Відповідно до положень ч. 1 і ч. 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно з вироку, при призначенні обвинуваченому покарання суд дотримався цих положень кримінального закону, врахував те, що вчинені обвинуваченим злочини є тяжкими, ОСОБА_6 раніше судимий за злочини проти здоров'я та корисні злочини, в тому числі за аналогічні.

Прийнято судом до уваги і те, що обвинувачений є вдівцем, має неповнолітню дитину - інваліда ІІ групи. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Ураховуючи наведене, суд призначив обвинуваченому за інкримінований йому злочин мінімальне покарання та за сукупністю злочинів визначив остаточне покарання згідно вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Тому доводи обвинуваченого про неврахування судом пом'якшуючих обставин та даних про його особу є надуманими.

Доводи обвинуваченого стосовно не об'єднання матеріалів цього кримінального провадження з кримінальним провадження щодо нього, яке перебувало в Залізничному районному суді м. Сімферополя, і, як наслідок, неврахування всіх обставин вчинення злочинів, є безпідставними.

За змістом статей 217 та 334 КПК України об'єднання матеріалів кримінального провадження є правом, а не обов'язком органу досудового розслідування та суду, при цьому об'єднуватися в одне провадження можуть лише ті кримінальні провадження, які перебувають на розгляді одного суду.

На думку колегії суддів, лише не об'єднання декількох кримінальних проваджень в одне не може свідчити про недотримання судом при призначенні покарання в цій справі загальних засад, визначених статтею 65 КК України.

Твердження прокурора про необґрунтованість взяття судом до уваги указаних у вироку пом'якшуючих покарання обставин та ігнорування рецидиву злочинів, що, на думку апелянта, призвело до надмірно м'якого покарання, колегія суддів вважає безпідставним.

Суд не досліджував докази, які б свідчили про активне сприяння обвинуваченого розкриттю злочинів. Між тим, всі пом'якшуючі покарання обставини були визнані доведеними самим прокурором в кримінальному провадженні. Обтяжуючих обставин цим прокурором не було установлено.

Про це свідчить, зокрема, зміст обвинувального акту та промова прокурора під час судових дебатів. Тому суд обґрунтовано врахував ці обставини при призначенні обвинуваченому покарання.

Колегія суддів переконана, що за наведених вище обставин та враховуючі кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому злочинів лише за ознакою повторності, призначене йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України та остаточне покарання за сукупністю вироків, яке підлягає реальному виконанню, є співмірним вчиненому й достатнім для виправлення ОСОБА_6 і попередження нових злочинів.

Виходячи із наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим Домнікова О.М. - залишити без задоволення, а вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом безпосередньої подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з дня вручення йому копії даної ухвали.

С У Д Д І:

Н.М. Петюшева С.В. Кордик Л.П. Капустіна