АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22 - ц/ 796/ 462 / 2014 Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С.М.

доповідач: Поливач Л.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.

при секретарі Охневській Т.В.

за участі осіб: відповідача ОСОБА_1

особи, яка не бере участі у справі ОСОБА_2

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12.11.2013 року

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 12.11.2013 року скасовано ухвалу від 25.02.2010 року про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, якою було накладено арешт, шляхом заборони на вчинення будь - яких дій стосовно приватного будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою (кадастровий номер 3221283205:03:002:0030), які належать на праві власності ОСОБА_1

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач по справі ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу. Посилається на незаконність та необґрунтованість постановленої ухвали, порушення судом норм процесуального права. ОСОБА_4 вказав на те, що в порушення вимог закону суд першої інстанції скасував не обрані судом заходи забезпечення позову, а ухвалу про забезпечення позову, що відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції, а крім того суд не перевірив кому дійсно належить арештований будинок та земельна ділянка.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, просили суд її відхилити, ухвалу суду залишити без змін, оскільки судом першої інстанції безпідставно було арештовано майно не відповідача по справі, а особисте майно ОСОБА_2, який не має відношення до стосунків, які виникли між сторонами по даній справі. ОСОБА_1 також просила суд залишити ухвалу суду без змін, оскільки арештований будинок належить не їй, а належить ОСОБА_2 ЇЇ будинок на теперішній час не добудований і правовстановлюючих документів на будинок нею не отримувалось.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню із передачею питання про скасування заходів забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва 25.02.2010 було накладено арешт шляхом заборони на вчинення будь - яких дій стосовно приватного будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою (кадастровий номер 3221283205:03:002:0030), які належать на праві власності ОСОБА_1

Але, відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку від 27.10.2006 року земельна ділянка площею 0, 1677 в АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 26.05.2005 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3221283205: 03: 002: 0033 (а.с. 126). Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 124).

Таким чином, судом першої інстанції 25.02.2010 року дійсно було арештовано будинок та земельну ділянку на якій знаходиться цей будинок, які належать на праві власності ОСОБА_2, який не є відповідачем по даній справі.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може за заявою однієї із сторін допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим, може скасувати заходи забезпечення позову.

ОСОБА_2 не є стороною в даній справі, а тому він не є особою, яка може поставити питання перед судом про скасування заходів забезпечення позову, навіть якщо судом безпідставно арештоване його власне майно.

Закон надає право такій особі на апеляційне оскарження ухвали суду про забезпечення позову.

Але суд першої інстанції безпідставно розглянув по суті заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову та помилково скасував ухвалу суду від 25.02.2010 року, що не передбачено діючим законодавством, чим порушив порядок, встановлений законом для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали Подільського районного суду м. Києва від 12.11.2013 із передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12.11.2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: