№ справа:105/7075/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Пікула Едуард Олександрович

№ провадження:11-кп/190/145/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Склярова В.М.

Суддів -Кордика С.В., Капустіної Л.П.

при секретарі -Оруджові Ф.А.о.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 105/7075/13-к за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2013 року стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця к/р Майарик Ходжаабадського району Андижанської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України.

за участю прокурора обвинуваченогоЯрошенко Л.Д., ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_8

Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі порушує питання про зміну вироку суду першої інстанції та звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України та йому призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.

Апеляційні вимоги обвинувачений обґрунтовує тим, що він уперше притягається до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності не притягався, характеризується позитивно, працює за наймом, частково відшкодував заборгованість по аліментам, свою вину визнав, щиро розкаявся, обтяжуючі покарання обставини судом не були установлені. Тому вважає призначене йому покарання з реальним відбуванням суворим.

У запереченнях потерпіла просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Вважає, що обвинувачений щиро не розкаявся, частину заборгованості по аліментам сплатив вже після ухвалення вироку з метою, на її думку, уникнути реального покарання. При таких обставинах вважає призначене судом покарання необхідним для виправлення обвинуваченого.

Прокурор у запереченнях просить апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду без змін, оскільки вважає призначене обвинуваченому покарання таким, що відповідає тяжкості злочину та особі ОСОБА_6, є необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

В ході апеляційного розгляду обвинувачений наполягав на задоволенні апеляційної скарги, а прокурор та потерпіла просили вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Як установлено судом ОСОБА_6 вчинив злісне ухилення від сплати на користь ОСОБА_8 встановлених рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 13 березня 2012 року коштів на утримання дітей (аліментів) і станом на 22 листопада 2013 року має заборгованість по їх сплаті в загальній сумі 6 365 гривень 20 копійок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, прокурора та потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Подія кримінального правопорушення, доведеність винуватості обвинуваченого в його вчиненні, кримінально-правова оцінка його діяння за ч. 1 ст. 164 КК України, а також призначене за цією нормою покарання в апеляційній скарзі не оспорюється, матеріали кримінального провадження розглянуті судом без дослідження доказів у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому вирок суду стосовно цих обставин колегією суддів не перевірявся.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про необхідність звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді, зокрема обмеження волі, враховуючі тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_6 хоча раніше і не судимий, вину свою визнав та щиро розкаявся, однак вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, що посягає на нормальний розвиток і здоров'я малолітньої дитини, адже це поставило її у скрутне матеріальне становище.

При цьому, за наявності достатніх можливостей, обвинувачений тривалий час не сплачував аліменти на користь потерпілої, навіть з огляду на те, що вона в цей період була непрацездатною в силу віку дитини.

Колегія суддів також зауважує, що ОСОБА_6 за місцем проживання, всупереч доводам його скарги, характеризується не позитивно, а посередньо.

Сплата ним заборгованості по аліментам, до того ж лише частини необхідного платежу, мала місце вже після ухвалення вироку, що, як правильно зазначено потерплою, ставить під сумнім повне усвідомлення ним вини. При цьому, ця обставина не може бути визнана такою, що істотно знижує фактичну ступінь тяжкості вчиненого злочину, оскільки сплата аліментів на утримання дитини є його батьківським обов'язком.

Усі ці обставини в сукупності, на думку колегії суддів, не утворюють підставу для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування призначеного йому покарання.

Виходячи із наведеного судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2013 року стосовно нього - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом безпосередньої подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з дня вручення йому копії даної ухвали.

С У Д Д І:

В.М. Скляров С.В. Кордик Л.П. Капустіна